ОСИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

зіставляється (ЭСБМ 1, 167–168) з лтс. sẽrt «ставити збіжжя на сушіння», sẽ̦ta «селянський будинок; двір»;

зводиться також (Варбот 182–184) до іє. *ās- «пекти», яке зберігається в п. ст. ч. ст. ozd «сушарня» і гр. ἄζω «пекти, сушити»;

реконструюється ще (Меркулова Этимология 1980, 87–89) псл. *obsetь «загорожа» і зіставляється з лтс. sēta «паркан, огорожа; двір»;

зіставлення з лат. sitis «спрага», siccus «сухий» або з дінд. kṣā́yati «спалює, обпалює», гр. ξηρός «сухий» (Petersson BSl. Wortst. 64–65), як і з болг. се́тен «останній», посетя́ «відвідаю» (Brückner 383), необґрунтовані;

р. [осе́ть, асе́ть], бр. асе́ць «тс.», п. osieć «сушарня для хмелю»;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з болг. се́тен «останній», ст. сетьнъ «тс.», яке зіставляється з лат. sērus «тс.», sērō «пізно», гот. seiþus «пізній», þana-seiþs «наступний після того», дангл. sīđ «пізно», що зводяться до іє. *se-/sē- (‹ *sē(i)-) «пізній; той, що був потім» (Младенов 579);