ОСИПНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
сипі́ти «видавати сиплі звуки, говорити сиплим голосом; [шуміти О]»
псл. sipěti «хрипіти, шипіти»;
очевидно, звуконаслідувальне утворення;
можливо, якоюсь мірою споріднене з лат. sībilo «шиплю, свищу», перс. siflīden «свистіти, щебетати»;
р. сипе́ть, бр. сіпе́ць, п. [sipkość] «хрипота», ч. sípati (sípěti) «хрипіти, сипіти», слц. sipiet’ «тс.; сичати», болг. си́пка «запалення горла, ларингіт», си́пкав «сиплий, хрипкий», м. сипкав «хрипкий», схв. сѝпљив «який має задишку, хворий на астму», слн. sipljív «тс.», sipljívost «задишка, астма», цсл. сипота «хрипота», осипнѫти «осипнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оси́плий
оси́плість
оси́пнути
сипки́й
си́плий
сиплува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сіпе́ць | білоруська |
| си́пка «запалення горла, ларингіт» | болгарська |
| си́пкав «сиплий, хрипкий» | болгарська |
| sībilo «шиплю, свищу» | латинська |
| сипкав «хрипкий» | македонська |
| siflīden «свистіти, щебетати» | перська |
| sipkość «хрипота» | польська |
| sipěti «хрипіти, шипіти» | праслов’янська |
| сипе́ть | російська |
| сѝпљив «який має задишку, хворий на астму» | сербохорватська |
| sipiet' «тс.; сичати» | словацька |
| sipljív «тс.»«задишка, астма» | словенська |
| sipljívost «тс.»«задишка, астма» | словенська |
| сипота «хрипота» | церковнослов’янська |
| осипнѫти «осипнути» | церковнослов’янська |
| sípati «хрипіти, сипіти» (sípěti) | чеська |
| sípěti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України