ОСИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
оси́ка
псл. osina, osika, *osa ‹ *opsa;
споріднене з лит. ãpušė, apušìs, ẽpušė «осика», лтс. apse, прус. abse, двн. днн. aspa, свн. aspe, нвн. Espe, дангл. æsp, дісл. ǫsp, англ. дат. шв. asp «тс.»;
слово потрапило також і в деякі тюркські мови: алт. apsak, тат. [awsak] «тополя», чув. ёvёs «осика» як дуже давнє запозичення з якоїсь східноіндоєвропейської мови (найімовірніше, вірменської або іранської);
р. оси́на, бр. асі́на, п. osina, osika, ч. слц. osika, вл. wosa, wosyna, нл. wosa, wósa, полаб. vü’ösё, vüöseiné, болг. яси́ка, м. jасика, схв. jа̀cика, слн. jasíka, jesíka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вусіка
«тс.»
гусика
осє́чка
«осика»
оси́ковий
оси́на
оси́чаний
оси́чина
оси́чник
осіка
осо́ви́й
підоси́чник
под-оси́новка
«гриб Boletus aurantiacus Schiff.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| apsak | алтайська |
| asp «тс.» | англійська |
| асі́на | білоруська |
| яси́ка | болгарська |
| wosa | верхньолужицька |
| wosyna | верхньолужицька |
| æsp | давньоанглійська |
| aspa | давньоверхньонімецька |
| ǫsp | давньоісландська |
| aspa | давньонижньонімецька |
| asp «тс.» | датська |
| apse | латиська |
| ãpušė | литовська |
| jасика | македонська |
| wosa | нижньолужицька |
| wósa | нижньолужицька |
| Espe | нововерхньонімецька |
| vü'ösё | полабська |
| vüöseiné | полабська |
| osina | польська |
| osika | польська |
| osina | праслов’янська |
| abse | прусська |
| оси́на | російська |
| jа̀cика | сербохорватська |
| aspe | середньоверхньнімецька |
| osika | словацька |
| jasíka | словенська |
| jesíka | словенська |
| awsak «тополя» | татарська |
| osika | чеська |
| ёvёs «осика» | чуваська |
| asp «тс.» | шведська |
| osika | ? |
| *osa | ? |
| apušìs | ? |
| ẽpušė «осика» | ? |
осичиня́к «скрипун, вусач осиковий, Saperda populnea L.» (ент.)
похідне утворення від оси́ка, оси́чина;
назва зумовлена тим, що личинки цього жука живуть у деревині осик та тополь (Горностаев 171);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| оси́ка | ? |
| оси́чина | ? |
осокі́р «чорна тополя, Populus nigra L.» (бот.)
форми з початковим я виникли, очевидно, за народною етимологією від яс(о)- ‹ псл. jasьnъ «ясний» і кор(а) (сприймалося як «яснокорий», «дерево з ясною корою»);
складне утворення з компонентів *осо-, можливо, пов’язаного з оси́ка, і кор(а) в значенні «дерево з такою корою, як в осики»;
р. о́соко́рь, бр. ясака́р, п. sokora, [jasiokor];
Фонетичні та словотвірні варіанти
осикора
оскор
осокі́рник
«осокорові насадження»
осоко́р
«тс.»
осокора
осокори́на
сакари
со́кір
со́кор
соко́ра
соко́ри́на
я́сакар
я́сєкар
я́сєкор
ясике́р
ясокі́р
я́сокор
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ясака́р | білоруська |
| sokora | польська |
| jasьnъ «ясний» | праслов’янська |
| о́соко́рь | російська |
| jasiokor | українська |
| яс(о)- | ? |
| кор(а) (сприймалося як «яснокорий», «дерево з ясною корою») | ? |
| *осо- | ? |
| оси́ка | ? |
| кор(а) «дерево з такою корою, як в осики» | ? |
сипи́ка «тополя біла, Populus alba L. ВеНЗн, Mak; осика, Populus tremula L.» (бот.)
очевидно, результат контамінації основ дієслів сипі́ти, шипі́ти та іменника оси́ка;
контамінація могла бути зумовлена постійним шелестом листя цих дерев;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шипіка
«осика»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сипі́ти | українська |
| шипі́ти | українська |
| оси́ка | українська |
скору́х «горобина звичайна, Sorbus aucuparia L.» (бот.)
псл. oskoruša, oskorša, утворене з основ os- (тієї самої, що і в оси́ка, осокі́р) і kor- «кора»;
безпосередньо пов’язане з осокі́р;
спільна мотивація обох назв полягає, очевидно, в плямистості кори обох дерев;
пов’язання п. skorusza зі skory «скорий» (Brückner 495) позбавлене підстав;
п. [skoruch, skorusza, skoruszyna, skoruszniak], ч. oskeruše, [oškeruše, oskoruše, oškoruše], слц. oskorušа, [skorúch, skorušа, oskerušа, oškerušа, oškorušа], болг. ско́руша, [о́скруша], м. скоруша, [скорша], оскруша, оскоруша, схв. ска̏руша, а̏скоруша, о̏скоруша, слн. skórš, [skóriš], oskóruš;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скорусь
скору́ха
скорушина
скрух
(білий)
скуру́х
«акація, Acacia L.»
шкору́х
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ско́руша | болгарська |
| о́скруша | болгарська |
| скоруша | македонська |
| скорша | македонська |
| оскруша | македонська |
| оскоруша | македонська |
| skorusza «скорий» | польська |
| skory | польська |
| skoruch | польська |
| skorusza | польська |
| skoruszyna | польська |
| skoruszniak | польська |
| oskoruša | праслов’янська |
| oskorša | праслов’янська |
| kor- «кора» (тієї самої, що і в оси́ка, осокі́р) | праслов’янська |
| os- | праслов’янська |
| скȍруша | сербохорватська |
| òскоруша | сербохорватська |
| ȍскоруша | сербохорватська |
| oskorušа | словацька |
| skorúch | словацька |
| skorušа | словацька |
| oskerušа | словацька |
| oškerušа | словацька |
| oškorušа | словацька |
| skórš | словенська |
| skóriš | словенська |
| oskóruš | словенська |
| оси́ка | українська |
| осокі́р | українська |
| осокі́р | українська |
| oskeruše | чеська |
| oškeruše | чеська |
| oskoruše | чеська |
| oškoruše | чеська |
підосо́вець «вид їстівного гриба» (бот.)
очевидно, утворене з прийменника під і основи прикметника [осо́ви́й] «осиковий», пов’язаного з оси́ка;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| під «осиковий» | українська |
| оси́ка | українська |
| осо́ви́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України