ОСЕНІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

о́сінь

псл. osenь › [*esenь › jesenь];
e (je) виникло внаслідок асимілятивної дії наступного голосного переднього ряду;
споріднене з прус. assanis «осінь», гот. asans «пора жнив, літо», двн. aran, arn «жнива», нвн. Ernte «тс.», дісл. ǫnn «польові роботи», а також із гр. ὀπώρᾱ «пора збору овочів, осінь» (з *οπ+ωσαρα);
іє. *es-en, *os-en;
думка про запозичення зі слов’янських мов у германські (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 132–136) викликає сумнів;
р. о́сень, [е́сень], бр. во́сень, др. осень, п. jesień, ч. слц. jeseň, болг. м. е́сен, схв. jе̏сēн, слн. jesén, стсл. ѥсень;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́сень «тс.»
восени́
заосени́тися
надго́сень
осени́ця
осені́вка (назва кошари)
осені́ти «починатися, наставати (про осінь); ставати осіннім»
осе́нник «пізньоцвіт осінній, Colchicum autumnale L.» (бот.)
осеновище «тс.»
осенува́ти «утримувати худобу на осінніх пасовиськах; провести десь осінь»
о́сень «осінь»
осеня́рка
осі́нка «деякі рослини, квіти, що сіються восени; короткий жіночий одяг на ваті Ва; овочі, фрукти, що дозрівають пізньої осені Мо; сорт грибів Ж; тепле пальто Чаб; кошара Доп. УжДУ 4»
осінки «груша, Pirus communis L.»
осінник «тс.»
осінчак
осі́нчик «літній жіночий жакет»
осінчук «айстра степова, Aster amellus L.» (бот.)
осі́нщина «податок, який селяни сплачували восени поміщикові, церкві тощо»
осі́нька «піджак; жіночий одяг для осені»
пі́до́сі́нь
увосени́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́сень білоруська
е́сен болгарська
asans «пора жнив, літо» готська
ὀπώρᾱ «пора збору овочів, осінь» (з *οπ+ωσαρα) грецька
aran давньоверхньонімецька
ǫnn «польові роботи» давньоісландська
осень давньоруська
*es-en індоєвропейська
е́сен македонська
Ernte «тс.» нововерхньонімецька
jesień польська
osenь праслов’янська
assanis «осінь» прусська
о́сень російська
сēн сербохорватська
jeseň словацька
jesén словенська
ѥсень старослов’янська
е́сень українська
jeseň чеська
e (je) ?
arn «жнива» ?
*os-en ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України