ОСЕНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
о́сінь
думка про запозичення зі слов’янських мов у германські (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 132–136) викликає сумнів;
іє. *es-en, *os-en;
псл. osenь › [*esenь › jesenь];
e (je) виникло внаслідок асимілятивної дії наступного голосного переднього ряду;
споріднене з прус. assanis «осінь», гот. asans «пора жнив, літо», двн. aran, arn «жнива», нвн. Ernte «тс.», дісл. ǫnn «польові роботи», а також із гр. ὀπώρᾱ «пора збору овочів, осінь» (з *οπ+ωσαρα);
р. о́сень, [е́сень], бр. во́сень, др. осень, п. jesień, ч. слц. jeseň, болг. м. е́сен, схв. jе̏сēн, слн. jesén, стсл. ѥсень;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́сень
«тс.»
восени́
заосени́тися
надго́сень
осени́ця
осені́вка
(назва кошари)
осені́ти
«починатися, наставати (про осінь); ставати осіннім»
осе́нник
«пізньоцвіт осінній, Colchicum autumnale L.»
(бот.)
осеновище
«тс.»
осенува́ти
«утримувати худобу на осінніх пасовиськах; провести десь осінь»
о́сень
«осінь»
осеня́рка
осі́нка
«деякі рослини, квіти, що сіються восени; короткий жіночий одяг на ваті Ва; овочі, фрукти, що дозрівають пізньої осені Мо; сорт грибів Ж; тепле пальто Чаб; кошара Доп. УжДУ 4»
осінки
«груша, Pirus communis L.»
осінник
«тс.»
осінчак
осі́нчик
«літній жіночий жакет»
осінчук
«айстра степова, Aster amellus L.»
(бот.)
осі́нщина
«податок, який селяни сплачували восени поміщикові, церкві тощо»
осі́нька
«піджак; жіночий одяг для осені»
пі́до́сі́нь
увосени́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́сень | білоруська |
| е́сен | болгарська |
| asans «пора жнив, літо» | готська |
| ὀπώρᾱ «пора збору овочів, осінь» (з *οπ+ωσαρα) | грецька |
| aran | давньоверхньонімецька |
| ǫnn «польові роботи» | давньоісландська |
| осень | давньоруська |
| *es-en | індоєвропейська |
| е́сен | македонська |
| Ernte «тс.» | нововерхньонімецька |
| jesień | польська |
| osenь | праслов’янська |
| assanis «осінь» | прусська |
| о́сень | російська |
| сēн | сербохорватська |
| jeseň | словацька |
| jesén | словенська |
| ѥсень | старослов’янська |
| е́сень | українська |
| jeseň | чеська |
| *os-en | ? |
| e (je) | ? |
| arn «жнива» | ? |
осі́нка «очанка лікарська, Euphrasia officinalis L.; вид грибів» (бот.)
похідне утворення від о́сінь;
назва зумовлена тим, що ці рослини ростуть восени (зокрема, деякі види очанки цвітуть на луках після косіння – Нейштадт 501);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́сінь | ? |
саме́ць «айстра степова, Aster аmellus L.» (бот.)
пов’язане з сам;
назва зумовлена тим, що ця рослина цвіте пізно восени, коли інших квітів уже немає: пор. [осінь, осінчак, осін-нє зілля, мороз, зімник] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| осінь «тс.» | українська |
| осінчак | українська |
| осін-нє зілля | українська |
| мороз | українська |
| зімник | українська |
| сам | ? |
у́довки «айстра, Aster L.» (бот.)
похідне утворення від удова́;
назва пояснюється, очевидно, цвітінням айстр пізно восени, пор. інші народні назви квітки: моро́з, о́сінь, осінча́к;
назви фіалки триколірної, пов’язані з удова́, могли бути навіяні іншими найменуваннями рослини, пов’язаними з назвами осіб (пор. укр. сирі́тки, братки́, брат-і-сестра́, схв. мȁћеха, мȁћujа тощо);
п. wdówka «фіалка триколірна», схв. удовица «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уди́вки
уді́вки
«айстра верболиста, Aster salicifolius Schol.»
удовів чобіт
«фіалка триколірна, братки, Viola tricolor L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wdówka «фіалка триколірна» | польська |
| мȁћеха | сербохорватська |
| мȁћujа | сербохорватська |
| удовица «тс.» | сербохорватська |
| удова | українська |
| о́сінь | українська |
| осінча́к | українська |
| удова | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України