ОРЧИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
о́рчик «валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
свн. ortschît (нвн. Ortscheit «тс.») складається з основ іменників ort «гострий кінець» і schît «поліно»;
менш переконлива думка (Преобр. І 659) про зв’я-зок з р. [арча́к] «дерев’яний каркас сідла» і зворотний вплив п. orczyk на німецьке слово;
р. о́рчик, бр. во́рчык, п. orczyk, вл. worćik;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
во́рчык | білоруська |
worćik | верхньолужицька |
orczyk | польська |
orczyk | польська |
арча́к «дерев’яний каркас сідла» | російська |
о́рчик | російська |
ortschît складається з основ іменників ort «гострий кінець» (нвн. Ortscheit «тс.») | середньоверхньнімецька |
schît «поліно» | ? |
арча́к «сідло»
запозичення з тюркських мов;
пор. тат. арчак «сідло», алт. хак. ынырчак «в’ючне сідло»;
форма з -ик виникла в українській мові, очевидно, під впливом слова о́рчик або за співвідношенням типу хлопчак – хлопчик;
р. арча́к, ст. арчакъ, бр. арча́к, п. ст. jarczak «татарське сідло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
арчакъ
«дерев’яна частина сідла»
а́рчик
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ынырчак «в’ючне сідло» | алтайська |
арча́к | білоруська |
jarczak «татарське сідло» | польська |
арча́к | російська |
арчак «сідло» | татарська |
ынырчак «в’ючне сідло» | хакаська |
арчак «сідло» | ? |
-ик | ? |
о́рчик | ? |
хлопчак | ? |
хлопчик | ? |
арчакъ | ? |
jarczak «татарське сідло» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України