ОРЧИК — ЕТИМОЛОГІЯ

через польське посередництво запозичено з німецької мови;

свн. ortschît (нвн. Ortscheit «тс.») складається з основ іменників ort «гострий кінець» і schît «поліно»;

менш переконлива думка (Преобр. І 659) про зв’я-зок з р. [арча́к] «дерев’яний каркас сідла» і зворотний вплив п. orczyk на німецьке слово;

р. о́рчик, бр. во́рчык, п. orczyk, вл. worćik;

запозичення з тюркських мов;

пор. тат. арчак «сідло», алт. хак. ынырчак «в’ючне сідло»;

форма з -ик виникла в українській мові, очевидно, під впливом слова о́рчик або за співвідношенням типу хлопчак – хлопчик;

р. арча́к, ст. арчакъ, бр. арча́к, п. ст. jarczak «татарське сідло»;