ОРТОДОКСИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення із західноєвропейських мов;

нім. orthodóx «ортодоксальний; правовірний», фр. orthodoxe, англ. orthodox «тс.» походять від пізньолат. orthodoxus, що зводиться до гр. ὀρϑόδξος «правовірний, який має правильну думку», утвореного з основ прикметникаὀρϑός «правильний, прямий, справжній», яке пов’язується з дінд. ūrdhvá- «високий», várdhati «піднімає», та іменника δόξα «думка», пов’язаного зδοκέω «здаюся добрим; думаю, вірю»;

р. ортодо́кс, бр. артадо́кс, п. ortodoks, ortodoksa, ч. слц. ortodox, вл. ortodoksija, болг. ортодо́ксия, ортодокса́лен, м. ортодо́ксен, схв. ортодо̀ксиjа, слн. ortodoksíja;