ОРНАМЕНТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
орна́мент «візерунок»
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. ōrnāmentum «оздоба, прикраса» є похідним від ōrnāre «прикрашати», яке виникло в результаті стягнення форми *ōrd(i)nāre «упорядковувати», пов’язаної з ōrdō «порядок»;
р. орна́мент, бр. арна́мент, п. ч. слц. вл. нл. ornament, болг. м. орнаме́нт, схв. орна̀мен(а)т, слн. ornamènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
орнамента́льний
орнамента́ція
орнаме́нтика
орнаменти́ст
орнаментува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| арна́мент | білоруська |
| орнаме́нт | болгарська |
| ornament | верхньолужицька |
| ōrnāmentum «оздоба, прикраса» | латинська |
| орнаме́нт | македонська |
| ornament | нижньолужицька |
| ornament | польська |
| орна́мент | російська |
| орна̀мен(а)т | сербохорватська |
| ornament | словацька |
| ornamènt | словенська |
| ornament | чеська |
| ōrnāre «прикрашати» | ? |
| *ōrd(i)nāre «упорядковувати» | ? |
| ōrdō «порядок» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України