ОРЛАН — ЕТИМОЛОГІЯ

оре́л «Aquila L.» (орн.)

псл. orьlъ;
споріднене з лит. erẽlis, [arẽlis] «орел», лтс. ḗrglis (‹*ērdlis), erelis, прус. arelie, гот. ara, двн. aro, нвн. Aar, сбрет. erer, корн. брет. er, хет. ḫaraš, род. в. ḫaranaš «тс.», гр. ὄρνῑς «птах», пов’язаними з гр. ὄρνυμι «піднімаюся», лат. orior «тс.»;
іє. *er-/or-;
р. орёл, бр. аро́л, др. орьлъ, п. orzeł, ч. orel, слц. orol, вл. worjoł, нл. jerjeł, болг. оре́л, м. орел, схв. о̀рао, слн. ôrel, стсл. орьлъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вірли́ця
вірло́ «орел»
вірля́ «орля»
вірля́чий «орлиний»
орла́н «морський орел, Halia eetus Sav.»
орленя́
о́рлик
орли́ний
орли́ця
о́рлій
орло́вий
орля́
орля́нка
орля́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аро́л білоруська
оре́л болгарська
er бретонська
worjoł верхньолужицька
ara готська
ὄρνῑς «птах» грецька
ὄρνυμι «піднімаюся» грецька
aro давньоверхньонімецька
орьлъ давньоруська
*er-/or- індоєвропейська
er корнська
orior «тс.» латинська
ḗrglis (‹*ērdlis) латиська
erẽlis литовська
орел македонська
jerjeł нижньолужицька
Aar нововерхньонімецька
orzeł польська
orьlъ праслов’янська
arelie прусська
орёл російська
о̀рао сербохорватська
erer середньобретонська
orol словацька
ôrel словенська
орьлъ старослов’янська
ḫaraš хетська
orel чеська
arẽlis «орел» ?
erelis ?
ḫaranaš «тс.» ?
ḫaranaš «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України