ОРКЕСТРАНТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
орке́стр
запозичення з французької мови;
фр. orchestre походить від гр. ὀρχήστρα «місце для співу і танців у театрі», похідного від ὀρχέομαι «танцюю», можливо, спорідненого з дінд. ṛghāyáti «тремтить»;
р. орке́стр, бр. арке́стр, п. orkiestra, ч. orchestr, слц. вл. orchester, болг. орке́стър, м. оркестар, схв. о̀ркестар, слн. orkéster;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оркестра́льний
оркестра́нт
оркестріо́н
оркестро́вий
оркестро́вка
оркеструва́ти
переоркестро́вка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| арке́стр | білоруська |
| орке́стър | болгарська |
| orchester | верхньолужицька |
| ὀρχήστρα «місце для співу і танців у театрі» | грецька |
| ṛghāyáti «тремтить» | давньоіндійська |
| оркестар | македонська |
| orkiestra | польська |
| орке́стр | російська |
| о̀ркестар | сербохорватська |
| orchester | словацька |
| orkéster | словенська |
| orchestre | французька |
| orchestr | чеська |
| ὀρχέομαι «танцюю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України