ОРЕНДАТОРІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
оре́нда «тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою та ін. на договірних засадах; плата за таке користування; (іст.) шинок, корчма»
через польську мову запозичено із середньолатинської;
слат. arrenda «річний чинш», arrendāre «орендувати, наймати», зводяться до префікса лат. ad- (ar-) «до-» і дієслова reddere, утвореного з префікса re- «знову, назад» і дієслова dāre «давати», спорідненого з псл. dati, укр. да́ти;
р. болг. м. аре́нда, бр. арэ́нда, п. ч. arenda, слц. árenda (з уг.), схв. а̀рēнда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аренда
(1586)
аре́нда
«тс.»
арендаръ
(1583)
арендовати
(1593)
оланда́р
«орендар»
оландаре́нко
«син орендаря»
оландарі́вна
«дочка орендаря»
оланда́рка
«дружина орендаря»
оландарова́ти
олонда́р
«тс.»
ора́нда
«шинок; річний чинш»
(заст.)
оранда́р
«орендар; шинкар»
орандаре́нко
«син шинкаря»
орандарі́вна
«дочка шинкаря»
орандарюва́ти
оренда
«шинок»
(1683)
оренда́р
оренда́рство
орендарюва́ти
оренда́тор
орендува́ти
ранда́
«шинок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| арэ́нда | білоруська |
| аре́нда | болгарська |
| ad- «до-» (ar-) | латинська |
| аре́нда | македонська |
| arenda | польська |
| dati | праслов’янська |
| аре́нда | російська |
| а̀рēнда | сербохорватська |
| arrenda «річний чинш» | середньолатинська |
| árenda (з уг.) | словацька |
| да́ти | українська |
| arenda | чеська |
| arrendāre «орендувати, наймати» | ? |
| re- «знову, назад» | ? |
| dāre «давати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України