ОРГАНІЗАТОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

о́рган «складова частина організму, механізму; знаряддя, засіб; установа; періодичне видання»

запозичення з грецької мови;
гр. ἔργανον «знаряддя, інструмент; орган тіла» пов’язане чергуванням голосних з ἔργον «діло, робота», спорідненим з двн. werc, дісл. verk, вірм. gorc «тс.»;
р. бр. болг. м. о́рган, др. ор(ъ)ганъ, п. вл. нл. organ, ч. слц. слн. orgán, схв. о̀рга̄н;
Фонетичні та словотвірні варіанти

організа́тор
організаці́йний
організа́ція
органі́зм
організува́ти
організу́ючий
орга́нік
органі́чний
переорганіза́ція
ѡрганъ (1642)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
о́рган білоруська
о́рган болгарська
organ верхньолужицька
gorc «тс.» вірменська
ἔργανον «знаряддя, інструмент; орган тіла» грецька
werc давньоверхньонімецька
verk давньоісландська
ор(ъ)ганъ давньоруська
о́рган македонська
organ нижньолужицька
organ польська
о́рган російська
о̀рга̄н сербохорватська
orgán словацька
orgán словенська
orgán чеська
ἔργον «діло, робота» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України