ОРГАНЧИК — ЕТИМОЛОГІЯ
орга́нчик «рід коралових поліпів, Tubipora L.» (зоол.)
похідне утворення від орга́н;
назва зумовлена подібністю розташованих паралельно одна до одної трубчастих колоній цих поліпів до труб органа;
р. орга́нчик, слц. organokoral «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
орґа́нки
«Tubipora musica»
(червоні)] Ж
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| орга́нчик | російська |
| organokoral «тс.» | словацька |
| орга́н | ? |
орга́н (музичний інструмент)
як і о́рган, зводиться до гр. ὄργανον «знаряддя, інструмент, орган тіла», запозиченого в давньоруський період;
р. орга́н, бр. арга́н, др. ор(ъ)ганъ, арганъ, п. слц. organ, ч. orgánum, болг. м. о́рган, схв. о̀рга̄н, о̀ргуље, слн. órgle;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ву́рґан
«тс.»
орґа́ни
органі́ст
орга́нний
орга́нчик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| арга́н | білоруська |
| о́рган | болгарська |
| ὄργανον «знаряддя, інструмент, орган тіла» | грецька |
| ор(ъ)ганъ | давньоруська |
| о́рган | македонська |
| organ | польська |
| орга́н | російська |
| н | сербохорватська |
| organ | словацька |
| órgle | словенська |
| арганъ | українська |
| о̀ргуље | українська |
| orgánum | чеська |
| о́рган | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України