ОРАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ора́ція «урочиста промова з якого-небудь приводу»
запозичене з латинської мови, можливо, через посередництво польської;
лат. ōrātio «промова» є похідним від ōro «говорю, благаю, молюсь»;
р. ора́ция «довга промова», раце́я, бр. ара́цыя, п. oracja, ч. orace, слц. orácia, схв. о̀ра̄циjа «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ора́ця
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ара́цыя | білоруська |
| ōrātio «промова» | латинська |
| oracja | польська |
| ора́ция «довга промова» | російська |
| циjа «тс.» | сербохорватська |
| orácia | словацька |
| раце́я | українська |
| orace | чеська |
| ōro «говорю, благаю, молюсь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України