ОРАТОРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
орато́рія «великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру»
запозичення з італійської мови;
іт. oratòrio походить від пізньолат. ōrātōrium «місце молитви», пов’язаного з лат. ōro «говорю, благаю, молюсь»;
перейшло на назву музичного твору під впливом назви каплиці нар.-лат. Oratorio di San Filippo Neri в Римі, де вперше почали виконуватись такі твори;
р. болг. орато́рия, бр. арато́рыя, п. oratorium, ч. oratorium, oratoria, слц. oratórium, вл. oratorij, м. ораториум, схв. ора̀то̄риjум, слн. оratórij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ораторіа́льний
орато́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| арато́рыя | білоруська |
| орато́рия | болгарська |
| oratorij | верхньолужицька |
| oratòrio | італійська |
| ōro «говорю, благаю, молюсь» | латинська |
| ораториум | македонська |
| Oratorio | народнолатинська |
| ōrātōrium «місце молитви» | пізньолатинська |
| oratorium | польська |
| орато́рия | російська |
| риjум | сербохорватська |
| oratórium | словацька |
| оratórij | словенська |
| oratorium | чеська |
| oratoria | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України