ОПІСЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
пі́сля́ «через деякий час; потім, пізніше; за, слідом за»
очевидно, пізнє псл. poslě з давнішого poslědь «слідом за»;
менш переконливе виведення (Соболевский Лекции 87; Преобр. ІІ 112; Mikl. EW 297) з прийменника ро «по», вказівного займенника *sь «цей» і частки *-lě, або зближення (Loś RSl IV 244) з псл. *pozdъ «пізній», дінд. paścā́ «позаду, слідом, пізніше», ав. pasča «тс.; після, потім»;
р. болг. м. по́сле «після», бр. пасля́, по́сле, др. послѣ, ч. [poslě], схв. пȍслē «після, слідом за», стсл. послѣ «після»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навпі́сля́
навпо́слі
навпосля́
напо́слі
напри́паслі
«наприкінці»
опі́сля́
по́сле
по́слі
посля́
«потім»
упісля́
упо́слі
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pasča «тс.; після, потім» | авестійська |
| пасля́ | білоруська |
| по́сле | білоруська |
| по́сле «після» | болгарська |
| paścā́ «позаду, слідом, пізніше» | давньоіндійська |
| послѣ | давньоруська |
| по́сле «після» | македонська |
| poslě «слідом за» | праслов’янська |
| poslědь | праслов’янська |
| ро «по» | праслов’янська |
| *sь «цей» | праслов’янська |
| *pozdъ «пізній» | праслов’янська |
| по́сле «після» | російська |
| пȍслē «після, слідом за» | сербохорватська |
| послѣ «після» | старослов’янська |
| poslě | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України