ОПІКУНАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
опі́ка «піклування, догляд; нагляд»
генетично пов’язане з др. пеку ся (печи ся) «турбуюся», стсл. пєкѫ сѧ (пєшти сѧ) «тс.» і, далі, з псл. pekǫ (*pekti) «печу (пекти)»;
в українській мові, можливо, запозичене з польської або з російської;
р. болг. опе́ка, бр. апе́ка, п. opieka, ст. opiek, ч. opěka, ст. pěče, слц. opeka (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
опека́льник
опе́кун
опіка́ти(ся)
опі́кува́тися
опі́ку́н
опіку́нство
опіку́нський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| апе́ка | білоруська |
| опе́ка | болгарська |
| пеку «турбуюся» (печи ся) | давньоруська |
| ся «турбуюся» (печи ся) | давньоруська |
| opieka | польська |
| pekǫ «печу (пекти)» (*pekti) | праслов’янська |
| опе́ка | російська |
| opeka (з р.) | словацька |
| пєкѫ сѧ «тс.» (пєшти сѧ) | старослов’янська |
| opěka | чеська |
| opiek | ? |
| pěče | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України