ОПІДЗОЛЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
зола́ «попіл; луг з попелу»
псл. zola, пов’язане з *zolto «золото», zelenъ «зелений»;
споріднене з лит. žilas «сивий», лтс. zils «голубий», гр. χολή «жовч»;
вважається також (Machek ESJČ 718) запозиченням з німецької мови (нвн. Sole «ропа, соляна вода»);
зіставлялося ще з дангл. соl «вугілля», англ. koal, двн. kolo, нвн. Kohle «тс.», дінд. jválati «горить, палає» (Младенов 194; БЕР І 652);
р. зола́ «попіл», п. нл. zoła «луг з попелу», ч. слц. zola, вл. zoło, болг. зола́ «тс.», слн. zolá «попіл»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́зол
«осад золи»
відзо́л
«розчин із золи та вапна для бучення шкур»
відзо́лювати
зільни́к
«золільник»
зільни́ця
«жлукто»
зо́ливо
«луг, лужіння»
золи́ти
золі́йник
«золільник»
золі́льник
«великий чавун, у якому гріють воду для зоління білизни»
золі́нний
золі́нник
«тс.»
зо́лка
«зоління»
зо́льний
зольни́к
«нижня частина топки під колосниковою решіткою; піддувало»
(тех.)
зо́льник
«археологічна пам’ятка у вигляді курганоподібного насипу з шарами попелу»
зольни́ця
«зільниця»
зо́льність
«вміст золи у паливі»
золяни́к
«той, хто купував золу на миловарні заводи; чан, у якому бучать шкури у золі й вапні»
золя́рня
опазоли́тися
«ошпаритися лугом»
опідзо́лений
«бідний на солі, з високою кислотністю»
(про ґрунт)
па́зілки
«рештки попелу після зоління»
пазоли́на
«шматок глини або цеглини, що відпав від печі»
па́золки
«тс.»
перезі́л
«перезолювання»
підзі́л
підзо́л
«неродючий, бідний на поживні речовини ґрунт білястого кольору»
підзо́листий
підзо́льник
«тс.»
позо́лки
«рештки попелу після зоління»
поозо́лювати
«ошпарити, опекти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| koal | англійська |
| зола́ «тс.» | болгарська |
| zoło | верхньолужицька |
| χολή «жовч» | грецька |
| соl «вугілля» | давньоанглійська |
| kolo | давньоверхньонімецька |
| jválati «горить, палає» | давньоіндійська |
| zils «голубий» | латиська |
| žilas «сивий» | литовська |
| zoła «луг з попелу» | нижньолужицька |
| Kohle «тс.» | нововерхньонімецька |
| zoła «луг з попелу» | польська |
| zola | праслов’янська |
| *zolto «золото» | праслов’янська |
| zelenъ «зелений» | праслов’янська |
| зола́ «попіл» | російська |
| zola | словацька |
| zolá «попіл» | словенська |
| zola | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України