ОПУКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
опу́ка «м’яч; [гра в м’яч Ж; випукла частина (у бочки); стебло злакових Л]» (заст.)
похідне утворення від *опукати «ставати опуклим, надуватися»;
р. [опу́ка] «м’яч», бр. апу́ка, [апо́ка] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опу́кий
«опуклий»
опу́клий
опукою
«дуже швидко, відразу»
(у значенні присл.)
опу́куватий
«трохи опуклий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| апу́ка | білоруська |
| опу́ка «м’яч» | російська |
| апо́ка «тс.» | українська |
| *опукати «ставати опуклим, надуватися» | ? |
пук «жмут; [пучка, кінець пальця Нед; стебло злакових, цибулі Л]»
псл. pǫkъ (*pouk-), очевидно, пов’язане з pǫkati (*poukati) «тріскатися»;
зіставляється також з перс. pang «гроно фініків» (Morgenstierne NTS 5, 56), з лат. pānus (‹*panknos) «нарив; жмут проса» (Persson Beitr. 245, 478; Walde–Hofm. II 248);
на думку деяких дослідників (Persson, там же; Petersson Glotta 8, 70), pǫkъ пов’язане з *pǫgy (пор. пу́говиця);
р. бр. пук «жмут, в’язка», др. пукъ, п. pęk «тс.», pąk «брунька», puklić «робити опуклим», ч. слц. puk «пагін, брунька», вл. pukawc «вид гвоздики з квіткою, що розтріскується», puk «тріщина», нл. puk «розсипання при розтріскуванні», pucka «брунька; плід терну, шипшини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пуклий
ви́пуклість
випукля́стий
випучи́стий
ви́пучний
опу́ка
«м’яч»
опу́клий
опу́клина
опу́куватий
пу́ка
«пучка»
пука́стий
пука́тий
пука́тина
«випуклість»
пукна́тий
«опуклий»
пукно́
«опуклість»
пукня́стий
«тс.»
пу́ком
«швидко, як камінь»
(про падіння)
пу́чка
пучкува́тий
пучо́к
«зв’язка; [букет]»
пу́шка
«пучка»
пушкова́ти
«шиттям заробляти на життя»
спучити
«збільшити обсяг»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пук «жмут, в’язка» | білоруська |
| pukawc «вид гвоздики з квіткою, що розтріскується»«тріщина» | верхньолужицька |
| puk «вид гвоздики з квіткою, що розтріскується»«тріщина» | верхньолужицька |
| пукъ | давньоруська |
| pānus «нарив; жмут проса» (‹*panknos)(Persson Beitr. 245, 478; Walde--Hofm. II 248) | латинська |
| puk «розсипання при розтріскуванні»«брунька; плід терну, шипшини» | нижньолужицька |
| pucka «розсипання при розтріскуванні»«брунька; плід терну, шипшини» | нижньолужицька |
| pang «гроно фініків» | перська |
| pęk «тс.»«брунька»«робити опуклим» | польська |
| pąk «тс.»«брунька»«робити опуклим» | польська |
| puklić «тс.»«брунька»«робити опуклим» | польська |
| pǫkъ (*pouk-) | праслов’янська |
| pǫkati | праслов’янська |
| pǫkati | праслов’янська |
| *pǫgy (пор. пу́говиця) | праслов’янська |
| пук «жмут, в’язка» | російська |
| puk «пагін, брунька» | словацька |
| puk «пагін, брунька» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України