ОПРИШОК — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

може бути зіставлене з о́прі́ч «окремо, осторонь» як назва незалежного від пана чоловіка (теж не зовсім ясним) або з [о́приск] «скала, уламок», опри́скливий «нестриманий; дошкульний», пов’язаними з при́скати;

п. opryszek «розбійник, бандит, злодій» (з укр.);

результат видозміни деетимологізованої форми опри́скливий «тс.», зближеної з опри́шок;

переконливої етимології не має;

р. опри́чь пов’язувалося з прок, про́чий (Преобр. I 654), з лат. prīvus (‹*prei-vos) «сам по собі, одинокий, особливий» (Фасмер III 146), з опри́шок «розбійник» (ЭСБМ 1, 134–135);

р. [опри́чь] «крім», [опричи́, опрочи́, опро́чь], бр. апрача́ «тс.», апро́ч «окремо», [апрыч] «крім», [апрі́ч] «крім, окремо», др. опрочь, опроче «крім, окремо», п. oprócz «крім», prócz «тс.», ст. oprócz «без; крім», ч. pryč «геть»;