ОПРИШКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
опри́шок «повстанець; [розбійник, злодій; бешкетник]» (іст.)
неясне;
може бути зіставлене з о́прі́ч «окремо, осторонь» як назва незалежного від пана чоловіка (теж не зовсім ясним) або з [о́приск] «скала, уламок», опри́скливий «нестриманий; дошкульний», пов’язаними з при́скати;
п. opryszek «розбійник, бандит, злодій» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
опри́шківство
(іст.)
опри́шко
«тс.»
опришкува́ти
«бути опришком»
(іст.)
опри́щина
«час опришків»
(опри́шчина)] Ж, Куз
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| opryszek «розбійник, бандит, злодій» (з укр.) | польська |
| о́прі́ч «окремо, осторонь» | ? |
| о́приск «скала, уламок» | ? |
| опри́скливий «нестриманий; дошкульний» | ? |
| при́скати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України