ОПОЧИВАЛЬНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

почи́ти

псл. počiti, префіксальне утворення від *čiti, пов’язане чергуванням голосних з pokojь «покій»;
споріднене з дінд. ciráḥ «довгий, тривалий», лат. quiēs «спокій», quiēsco «відпочиваю», tranquillus «спокійний, тихий», гот. ƕeila «час; дозвілля»;
без достатніх підстав пов’язується (Brückner 424; KZ 51, 227) з прус. et-skīuns «посталий, воскреслий», et-skīsnan «воскресіння»;
р. почи́ть, бр. спачы́ць, др. почити, п. poczywać, ч. odpočinouti, слц. odpočinút’, вл. wotpočować, нл. wotpocywaś, полаб. pücaivă (3 ос. одн.), болг. почи́вам, м. почива, схв. почи́вати, слн. počívati, стсл. почити, почивати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

випочива́ти
випочи́нок
відпічну́ти
відпочива́льня
відпочи́вок «відпочинок»
відпочи́н
відпочи́ння «тс.»
відпочи́нок
відпочи́ти
одпочи́н
опочива́льня
опочи́вок
опочи́нок
перепочи́нок «короткий відпочинок; [місце відпочинку Нед]»
перепочи́ти
почива́ло «ліжко»
почива́льня «спальня; [вид карети або коляски Бі]»
почива́ти
припочи́вок «відпочинок»
припочи́нок «тс.»
спо́чи́в «відпочинок»
спочива́льня
спочива́ти
спочи́вище «місце відпочинку»
спочи́вок
спочи́н
спочи́нок
спочи́ти
супочи́вок «відпочинок»
супочи́нок «тс.»
супочи́ти «відпочити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
спачы́ць білоруська
почи́вам болгарська
wotpočować верхньолужицька
ƕeila «час; дозвілля» готська
ciráḥ «довгий, тривалий» давньоіндійська
почити давньоруська
quiēs «спокій» латинська
quiēsco «відпочиваю» латинська
tranquillus «спокійний, тихий» латинська
почива македонська
wotpocywaś нижньолужицька
pücaivă (3 ос. одн.) полабська
poczywać польська
počiti праслов’янська
*čiti праслов’янська
pokojь «покій» праслов’янська
et-skīuns «посталий, воскреслий» прусська
et-skīsnan «воскресіння» прусська
почи́ть російська
почи́вати сербохорватська
odpočinút' словацька
počívati словенська
почити старослов’янська
почивати старослов’янська
odpočinouti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України