ОПОННИК — ЕТИМОЛОГІЯ

опонник «мухомор цезарів, Agaricus caesareus Scop. (Amanita caesarea)» (бот.)

утворене від опо́на «покривало»;
назва може пояснюватись тим, що молоде тіло багатьох видів пластинчастих грибів, зокрема мухоморів, спочатку розвивається замкнутим у загальне покривало, плівку, яка ніби обпинає гриб;
Фонетичні та словотвірні варіанти

маримуха
моримух(а) «мухомор червоний, Agaricus muscarius L. (Amanita muscaria)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
опо́на «покривало» ?

опо́на «завіса; попона; покривало, ковдра; давня сукняна тканина»

псл. opоna, пов’язане чергуванням звуків з pęti «напинати», pǫto «путо», pьnǫti «пнути»;
зіставляється з вірм. henum «тчу, зшиваю», лит. pìnti «плести», лат. pendeo, pendēre «висіти», далі з гот. двн. spinnan «прясти», двн. spannan «натягувати»;
виведення від гот. fana «шматок тканини, полотна; рушник» (Hirt PBrB 23, 336) безпідставне;
р. опо́на «завіса», бр. апо́на «тс., покривало», др. опона, п. opona, схв. о̀пона «перепонка, шкірка», слн. opóna «шпалери»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опо́нник «робітник, який виробляв опони» (іст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
апо́на «тс., покривало» білоруська
henum «тчу, зшиваю» вірменська
spinnan «прясти» готська
fana «шматок тканини, полотна; рушник» готська
spinnan «прясти» давньоверхньонімецька
spannan «натягувати» давньоверхньонімецька
опона давньоруська
pendeo латинська
pìnti «плести» литовська
opona польська
opоna праслов’янська
опо́на «завіса» російська
о̀пона «перепонка, шкірка» сербохорватська
opóna «шпалери» словенська
pęti «напинати» ?
pǫto «путо» ?
pьnǫti «пнути» ?
pendēre «висіти» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України