ОПОЗИЦІОНІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
опози́ція
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Oppositión, фр. англ. opposition походять від лат. oppositio «протиставлення», пов’язаного з oppōnere «протиставити»;
р. оппози́ция, бр. апазі́цыя, п. opozycja, ч. oposice, слц. opozícia, вл. нл. opozicija, болг. опози́ция, м. схв. опози́циjа, слн. opozícіja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опозиці́йний
опозиціоне́р
опозиціоне́рство
опозиціоні́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| opposition | англійська |
| апазі́цыя | білоруська |
| опози́ция | болгарська |
| opozicija | верхньолужицька |
| oppositio «протиставлення» | латинська |
| опози́циjа | македонська |
| opozicija | нижньолужицька |
| Oppositión | німецька |
| opozycja | польська |
| оппози́ция | російська |
| опози́циjа | сербохорватська |
| opozícia | словацька |
| opozícіja | словенська |
| opposition | французька |
| oposice | чеська |
| oppōnere «протиставити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України