ОПАХАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

опаха́ло «віяло; пластинчаста частина пера птахів»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. опаха́ло «віяло; [ковдра, покривало]», опахну́ть «опахнути» є похідними від пахну́ть «війнути, пахнути», [паха́ть] «мести, підмітати», споріднених з укр. пахну́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опахну́ти
опа́хувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
опаха́ло «віяло; [ковдра, покривало]» російська
пахну́ти українська
опахну́ть «опахнути» ?
пахну́ть «війнути, пахнути» ?
паха́ть «мести, підмітати» ?

па́хну́ти «повіяти, подути, донестися, обдати»

псл. paxati;
може бути споріднене з дінд. bhástrā «міх; міхур», дангл. fœs «торочки», снн. vese «полова; нитки, торочки», дісл. fǫnn «сніг на виступах стіни»;
іє. *pē˘s- «дути, віяти» від звуконаслідувального кореня *pe-, *pa-, поширеного компонентом -s- (› -x-);
р. паха́ть «дути, мести», пахну́ть «війнути», др. пахати «віяти», вл. pachać «димити, чадити», нл. pachaś «курити тютюн, надуватися, обмахувати (віялом)», схв. па́хати «обмітати (порох, павутину)», слн. páhati «обмахувати (віялом)», pahljáti «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опаха́ло
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pachać «димити, чадити» верхньолужицька
fœs «торочки» давньоанглійська
bhástrā «міх; міхур» давньоіндійська
fǫnn «сніг на виступах стіни» давньоісландська
пахати «віяти» давньоруська
*pē˘s- «дути, віяти» індоєвропейська
pachaś «курити тютюн, надуватися, обмахувати (віялом)» нижньолужицька
paxati праслов’янська
паха́ть «дути, мести» російська
пахну́ть «війнути» російська
па́хати «обмітати (порох, павутину)» сербохорватська
vese «полова; нитки, торочки» середньонижньонімецька
páhati «обмахувати (віялом)»«тс.» словенська
pahljáti «обмахувати (віялом)»«тс.» словенська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України