ОПАСАННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
баса́нь «крита галерея навколо церкви»
можливо, результат видозміни форми опасання «тс.», похідної від пас«пояс»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| опасання «тс.» | ? |
| пас «пояс» | ? |
пас «пояс; ремінь; смуга; промінь»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. pas «пояс», як і ч. слц. слн. рás, вл. нл. раs, схв. пȃс «тс.», є результатом випадіння j між голосними о та а і стягнення цих голосних у основі, яка зводиться до псл. pojasъ «пояс»;
р. заст. пас «один із товстих ременів для підвішування короба карети», бр. пас;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запа́ска
запасча́ний
опаса́ння
«суцільна крита галерея навколо будівлі»
опаса́нь
«тс.»
опаса́ти
«підперезати»
опа́ска
«бандероль; смужка паперу, тканини для перев’язування або обклеювання»
(заст.)
опа́сок
«пояс; ремінь для носіння бандури»
па́са
«смуга на тілі тварини від удару батогом»
паса́стий
«смугастий»
паси́на
«вовняний жіночий пояс О; поганий пояс»
паси́стий
«тс.»
паски́
«мотузочки»
пасо́ви́й
«чоботи із суцільної смуги (паса) шкіри»
(у виразі пасові чоботи (заст.)
па́со́к
пасю́г
«смуга від удару»
пере́паска
«поперечна перев’язка»
підопаса́нє
«нижня частина стін гуцульської церкви»
пі́дпасок
«стегно»
припаска
«фартух»
розпаса́ти
«розперезати»
упаса́тися
«оперезатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пас | білоруська |
| раs | верхньолужицька |
| раs | нижньолужицька |
| pas «пояс» | польська |
| pojasъ «пояс» | праслов’янська |
| пас «один із товстих ременів для підвішування короба карети» | російська |
| пȃс «тс.» | сербохорватська |
| рás | словацька |
| рás | словенська |
| рás | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України