ОПАНЧИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

опанча́ «старовинний верхній одяг у вигляді широкого плаща; [чоловічий вовняний одяг Ж]»

запозичення з турецької або кримськотатарської мови;
тур. yapunca (yapinca) «накидка з капюшоном», крим.-тат. jапынџы «тс.; плащ, попона» є похідними від тюрк. jap- «покривати»;
р. [опа́нча] «опанча», епанча́ «накидка, капюшон», [япанча́, японча́] «верхній одяг, плащ», бр. апанча́ «опанча», др. япончица «накидка», п. opończa, ст. japończa «тс.», болг. [япанджа́к] (іст.) «плащ без рукавів з капюшоном», м. jапанџак (заст.) «накидка, плащ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опанчє́ «верхня сіра одежина»
опанчи́на «опанча; погана опанча»
опаньча «якийсь верхній чоловічий одяг; старовинний одяг у вигляді широкого плаща» (заст.)
панча́ «опанча»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
апанча́ «опанча» білоруська
япанджа́к «плащ без рукавів з капюшоном» (іст.) болгарська
япончица «накидка» давньоруська
jапынџы «тс.; плащ, попона» кримсько-татарська
jапанџак «накидка, плащ» (заст.) македонська
opończa польська
опа́нча «опанча» російська
yapunca «накидка з капюшоном» (yapinca) турецька
jap- «покривати» тюркські
епанча́ «накидка, капюшон» українська
япанча́ українська
японча́ «верхній одяг, плащ» українська
japończa «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України