ОПАЛУБНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
па́лу́ба «горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна СУМ, Нед; [дошки для покрівлі будівель Л; візок з дахом; дах вулика; критий столик на базарі для продажу товарів; дуплистий пеньок; край трухлявого дерева О; жолоб з дуплавого дерева О; лушпайка О; порожнеча, впадина; пересувна будка для трактористів Ва, Мо; старий предмет або стара людина О]»
похідне утворення від луб;
первісно, мабуть, означало «підлога або дах, зроблені зі схожого на луб матеріалу»;
р. бр. болг. м. па́луба «суцільне перекриття на судні», п. pałuba «верх (буда) візка; кибитка, візок з верхом (будою)», pałub «тс.», ч. слц. paluba «палуба», вл. pałubja, схв. пàлуба, слн. pálúba «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обпалубува́ть
«покрити палубою»
(хату)] ЛЧерк
опа́лубити
«покрити настилом»
опа́лубка
«опалублення; тимчасово встановлювана форма для виготовлення бетонних або залізобетонних конструкцій»
опа́лубний
«пов’язаний зі спорудженням опалубки»
опа́лубник
«робітник, який зводить опалубку»
па́лоб
«ящик, скриня»
па́лоба
«тоненькі дошки на дах під бляху»
па́луб
«будка; візок з дахом; дах вулика; критий столик на базарі; пересувна будка Ва; віз, оббитий дошками Ва»
палубе́ць
«дерев’яний ящик з ручками»
па́лубець
«малий віз на двох колесах»
палу́бка
«палітурка»
па́лубник
«товстий тес або дошки, призначені для палуб»
палубча́стий
«який має палубу»
по́лубка
«дерев’яний дашок вулика»
розпалу́бити
«зробити розпалубку»
розпа́лубка
«розбір опалубки після того, як бетон стане досить міцним»
розпалу́блений
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́луба «суцільне перекриття на судні» | білоруська |
| па́луба «суцільне перекриття на судні» | болгарська |
| pałubja | верхньолужицька |
| па́луба «суцільне перекриття на судні» | македонська |
| pałuba «верх (буда) візка; кибитка, візок з верхом (будою)»«тс.» | польська |
| pałub «верх (буда) візка; кибитка, візок з верхом (будою)»«тс.» | польська |
| па́луба «суцільне перекриття на судні» | російська |
| пàлуба | сербохорватська |
| paluba «палуба» | словацька |
| pálúba «тс.» | словенська |
| луб | українська |
| paluba «палуба» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України