ОПАЛИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пала́ти «очищати зерно від лузги та інших легких домішок, підтрушуючи його в решеті чи коритці»
псл. pаlati, *pоlti «трясти, трусити (про процес віяння); очищати від полови», пов’язане з *pelva «полова», *pelti «полоти», укр. поло́ва, поло́ти;
споріднене з лит. pìlti, pilú «лити, сипати», гр. πάλλω «розмахую, струшую»;
за іншим припущенням (Преобр. ІІ 90–91), може бути похідним утворенням від якоїсь неза-свідченої назви посудини для зерна, спорідненої з гр. πέλλα, πέλλη «дійниця», лат. pélvis «цебер, тазок», дінд. pālavī «вид посудини», palyam «мішок для зерна», pallaḥ «велика посудина для зерна», що зводяться, очевидно, до іє. *pel- «наповнювати»;
р. [пала́ть] «провіювати зерно», [пола́ть], бр. пала́ць «тс.», п. pałać «очищати зерно від полови», оpałać «тс.», ч. pálati «коливати; трясти, чистити», слц. opálka «корзинка», вл. płóć «віяти», нл. hopаłka «віялка», слн. pláti «колихати; віяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опала́ти
«злегка прим’яти, підкидаючи в посудині»
(варену картоплю)
опала́чка
«посудина, в якій очищають зерно від лузги»
опа́лини
«лузга, сміття, що відділяються від зерна, коли його очищають»
опа́лка
«корзина; посудина, в якій очищають зерно від лузги»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пала́ць «тс.» | білоруська |
płóć «віяти» | верхньолужицька |
πάλλω «розмахую, струшую» | грецька |
πέλλα | грецька |
πέλλη «дійниця» | грецька |
pālavī «вид посудини» | давньоіндійська |
palyam «мішок для зерна» | давньоіндійська |
pallaḥ «велика посудина для зерна» | давньоіндійська |
*pel- «наповнювати» | індоєвропейська |
pélvis «цебер, тазок» | латинська |
pìlti | литовська |
pilú «лити, сипати» | литовська |
hopаłka «віялка» | нижньолужицька |
pałać «очищати зерно від полови» | польська |
оpałać «тс.» | польська |
pаlati | праслов’янська |
*pоlti «трясти, трусити (про процес віяння); очищати від полови» | праслов’янська |
*pelva «полова» | праслов’янська |
*pelti «полоти» | праслов’янська |
пала́ть «провіювати зерно» | російська |
пола́ть | російська |
opálka «корзинка» | словацька |
pláti «колихати; віяти» | словенська |
поло́ва | українська |
поло́ти | українська |
pálati «коливати; трясти, чистити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України