ОНТОГЕНЕЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
онтогене́з «індивідуальний розвиток організму від моменту зародження до кінця життя»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Ontogenése, фр. ontogenèse, англ. ontogenesis утворено з основ гр. ὄν (род. в. ὄντος) «існуюче», дієприкм. від. εἴμι (εἰ˜ναι) «бути», спорідненого з псл. esmь, estь, укр. є, і γένεσις «виникнення, народження»;
р. онтогене́з, бр. антагене́з, п. вл. ontogeneza, ч. ontogenese, слц. ontogenéza, болг. схв. онтогене́за, слн. óntogenéza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
онтогене́зис
онтогенети́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ontogenesis | англійська |
| антагене́з | білоруська |
| онтогене́за | болгарська |
| ontogeneza | верхньолужицька |
| ὄν «існуюче» (род. в. ὄντος) | грецька |
| Ontogenése | німецька |
| ontogeneza | польська |
| esmь | праслов’янська |
| онтогене́з | російська |
| онтогене́за | сербохорватська |
| ontogenéza | словацька |
| óntogenéza | словенська |
| є | українська |
| ontogenèse | французька |
| ontogenese | чеська |
| εἴμι «бути» (εἰ˜ναι) | ? |
| εἴμι «бути» (εἰ˜ναι) | ? |
| estь | ? |
| γένεσις «виникнення, народження» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України