ОНАГР — ЕТИМОЛОГІЯ
она́гр «дикий осел» (зоол.)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. ὄναγρος «дикий осел» складається з основ ὄνος «осел», етимологічно неясного, можливо, запозиченого разом з лат. asinus з невідомої малоазійської мови, і ἄγριος «дикий, польовий», похідного від ἀγρός «поле», спорідненого з лат. ager «тс.»;
р. болг. она́гр, бр. ана́гр, др. онагръ, п. ч. слц. onager, схв. о̀нагар, о̀нагер, слн. onáger, стсл. онагръ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ана́гр | білоруська |
| она́гр | болгарська |
| ὄναγρος «дикий осел» | грецька |
| онагръ | давньоруська |
| asinus | латинська |
| ager «тс.» | латинська |
| onager | польська |
| она́гр | російська |
| о̀нагар | сербохорватська |
| onager | словацька |
| onáger | словенська |
| онагръ | старослов’янська |
| о̀нагер | українська |
| onager | чеська |
| ὄνος «осел» | ? |
| ἄγριος «дикий, польовий» | ? |
| ἀγρός «поле» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України