ОМАРУ — ЕТИМОЛОГІЯ

ома́р «Astacus marinus L.» (зоол.)

запозичення з французької мови;
фр. hоmard «омар» походить від дісл. humarr «тс.», спорідненого з дінд. kamaṭha- «черепаха», гр. κά(μ)μαρος «краб, омар», лат. cammarus «вид краба»;
р. болг. ома́р, бр. ама́р, п. omar, homar, ч. homar, humr, слц. homár;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гома́р «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ама́р білоруська
ома́р болгарська
κά(μ)μαρος «краб, омар» грецька
kamaṭha- «черепаха» давньоіндійська
humarr «тс.» давньоісландська
cammarus «вид краба» латинська
omar польська
homar польська
ома́р російська
homár словацька
hоmard «омар» французька
homar чеська
humr чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України