ОМАРУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ома́р «Astacus marinus L.» (зоол.)
запозичення з французької мови;
фр. hоmard «омар» походить від дісл. humarr «тс.», спорідненого з дінд. kamaṭha- «черепаха», гр. κά(μ)μαρος «краб, омар», лат. cammarus «вид краба»;
р. болг. ома́р, бр. ама́р, п. omar, homar, ч. homar, humr, слц. homár;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гома́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ама́р | білоруська |
| ома́р | болгарська |
| κά(μ)μαρος «краб, омар» | грецька |
| kamaṭha- «черепаха» | давньоіндійська |
| humarr «тс.» | давньоісландська |
| cammarus «вид краба» | латинська |
| omar | польська |
| homar | польська |
| ома́р | російська |
| homár | словацька |
| hоmard «омар» | французька |
| homar | чеська |
| humr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України