ОЛІМПІЄЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
олі́мп «місцеперебування обранців; (жарт., ірон.) верхівка визначних діячів літератури, мистецтва та ін.»
запозичення з грецької мови;
гр. Ὄλυμπος «Олімп» (назва гірських хребтів, за грецькою міфологією, місцеперебування богів; похідне від нього ὀλυμπιας, -άδος «чотирирічний проміжок між олімпійськими іграми») етимологічно неясне;
походить з догрецького субстрату;
р. оли́мп, бр. алі́мп, п. Olimp, ч. слц. Olymp, вл. olympiski, болг. Оли́мп, схв. Òлимп, слн. olímp, Olímp;
Фонетичні та словотвірні варіанти
олімпіа́да
«олімпійські ігри»
олімпі́єць
«у давньогрецькій міфології бог, житель Олімпу; учасник олімпійських ігор»
олімпі́йський
олі́мпський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| алі́мп | білоруська |
| Оли́мп | болгарська |
| olympiski | верхньолужицька |
| Ὄλυμπος «Олімп» (назва гірських хребтів, за грецькою міфологією, місцеперебування богів; похідне від нього ὀλυμπι$ας, -άδος «чотирирічний проміжок між олімпійськими іграми») | грецька |
| Olimp | польська |
| оли́мп | російська |
| Òлимп | сербохорватська |
| Olymp | словацька |
| olímp | словенська |
| Olymp | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України