ОЛІГАРХІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
оліга́рхія «політичне й економічне панування невеликої групи експлуататорів; правляча група експлуататорів»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Oligarсhíе, фр. oligarchiе, англ. oligarchу походять від гр. ὀλιγαρχία (букв. «влада небагатьох»), яке складається з основ слів ὀλίγος «невеликий, малий», що не має певної етимології (можливо, пов’язане з гр. λοιγός «погибель, біда», спорідненим з алб. l’ik «злий; тонкий, худий», лит. ligà «хвороба»), і ἀρχός «начальник, керівник»;
р. болг. олига́рхия, бр. аліга́рхія, п. слц. oligarchia, ч. oligarchiе, вл. oligarchija, м. олигархиja, схв. олига̀рхиja, слн. oligarhíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оліга́рх
олігархі́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
oligarchу | англійська |
аліга́рхія | білоруська |
олига́рхия | болгарська |
oligarchija | верхньолужицька |
ὀλιγαρχία (букв. «влада небагатьох») | грецька |
олигархиja | македонська |
Oligarсhíе | німецька |
oligarchia | польська |
олига́рхия | російська |
олига̀рхиja | сербохорватська |
oligarchia | словацька |
oligarhíja | словенська |
oligarchiе | французька |
oligarchiе | чеська |
ὀλίγος «невеликий, малий» | ? |
ἀρχός «начальник, керівник» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України