ОЛОВОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

неприйнятне припущення (Machek ESJČ 413) про генетичний зв’язок слов’янських слів з нвн. Blei «свинець», лат. plumbum, гр. μόλυβδος «тс.»;

припускається також (Німчук 138) зв’язок з псл. liti «лити»;

псл. olovo;

споріднене з лит. álvas «свинець», лтс. alˆva «олово», alˆvs «тс.», прус. alwis «свинець» і далі, можливо, з двн. ёlo «жовтий», лат. albus «білий», гр. ἀλφός «білий лишай», двн. albiz «лебідь», дісл. ǫlpt, псл. *olbedь «тс.», укр. ле́бідь, дісл. ǫlunn (вид риби), гол. alft, elft «тс.»;

іє. *al- «білий»;

р. о́лово, бр. во́лава «олово», др. олово «свинець», п. ołów, [ołowo], ч. слц. olovo, вл. нл. wołoj, болг. о́ло́во, м. олово, схв. о̏лово, слн. [ólovo], ст. olôv, стсл. олово «тс.»;

запозичення з польської мови;

п. ołówek «тс.» утворено від ołów «свинець», якому відповідає укр. о́лово (грифелі олівців виготовляли зі свинцю та ін.);

р. [олово́к], бр. ало́вак «тс.»;

похідне утворення від о́лово;

калька наукової назви Plumbago, в основі якої лежить лат. plumbum «олово»;

назва зумовлена наявністю сірого ворсистого нальоту на спідньому боці листків рослини;

п. ołownica «Plumbago», ołowіanka, ołownik, ч. olověnec, слц. olovník, схв. оло́вница, слн. [olovica] «тс.»;