ОКІЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
окі́л «загорожа, де перебувають вівці перед доїнням Доп. УжДУ IV; кругла огорожа з кілків»
загальноприйнятої етимології не має;
очевидно, як і п. заст. okół «огороджена частина вигону або подвір’я для худоби; загорожа», ч. заст. okol «огорожа, загін», слц. [úkol] «хлів для телят; повітка», схв. о̀кол (о̀ко̄л) «загін для худоби», слн. okòl «тс.; [місце, де доять корів і овець]», ókol «огороджене пасовисько», стсл. околъ «круг», походить від псл. okolъ «кругла загорожа, круг», пов’язаного з kolo «колесо, круг»;
менш переконлива думка (Мо 54; Vrabie Romanoslavica 14, 165) про походження українських форм від рум. oсól «загін для худоби», яке зводиться до стсл. околъ «круг», схв. о̀кол «загін для худоби» (СДЕЛМ 289; DLRM 557), що відповідають укр. окі́л, хоча на мовному пограниччі запозичення (у формі око́л) було можливе при збереженні успадкованої форми (окі́л) на інших територіях;
Фонетичні та словотвірні варіанти
окі́в
«загорожа для худоби»
око́л
«тс.»
око́лище
«місце, де була загорожа для овець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| okół «огороджена частина вигону або подвір’я для худоби; загорожа» | польська |
| okolъ «кругла загорожа, круг» | праслов’янська |
| oсól «загін для худоби» | румунська |
| о̀кол «загін для худоби» (о̀ко̄л) | сербохорватська |
| о̀кол «загін для худоби» | сербохорватська |
| úkol «хлів для телят; повітка» | словацька |
| okòl «тс.; [місце, де доять корів і овець]» | словенська |
| околъ «круг» | старослов’янська |
| околъ «круг» | старослов’янська |
| окі́л | українська |
| okol «огорожа, загін» | чеська |
| okół «огороджена частина вигону або подвір’я для худоби; загорожа» | ? |
| okol «огорожа, загін» | ? |
| ókol «огороджене пасовисько» | ? |
| kolo «колесо, круг» | ? |
о́ко́ло «зовнішня поверхня будівлі; зовнішність; навколишня місцевість»
псл. o kolo «навколо», букв. «кругом кола, вздовж кола»;
р. о́коло «біля», бр. вако́л «навколо, коло», во́кал, наўко́л «тс.», др. около «навколо», околъ «коло», п. około «біля», ч. слц. okolo, вл. нл. wokoło, нл. hokoło «тс.», болг. о́кол «навкруги», о́коло «навкруги, біля», м. околу «навкруги; приблизно», схв. о̏коло «навкруги», слн. okóli «тс.», стсл. около;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зо́кола
«збоку»
надоко́ла
надо́коло
наокі́л
наоко́ло
наоко́льний
о́кі́л
«околиця; оточення, товариство; округ; [постава, зовнішність; огорожа СУМ; обора Ж; передмістя Ж]»
окі́льний
окі́льність
«обставина»
окільня́
«коло, півколо; околиця»
о́кол
«зовнішній вигляд»
околе́ція
«сусідні частини села, околиця»
околи́стий
«просторий»
око́лиця
«віддалена від центру частина населеного пункту; округа; окраїна; частина головного убору у вигляді обідка; [горизонт Ж; оточення, обрамлення ЛексПол]»
око́личка
«частина головного убору»
околи́чний
«навколишній, зовнішній»
околи́чник
«у циркулі і под. той кінець, яким проводиться коло»
околи́чній
«навколишній, суміжний, сусідній; зовнішній»
околи́шній
«тс.»
околі́ч
«об’їзд»
око́лія
«околиця, округа»
око́лка
«велика скибка на всю ширину хлібини»
око́ло
«навколо»
о́коло
«всюди»
о́колом
«навкруги»
око́лушка
«тс.»
око́льниця
«затула»
окольо́н
«край, обшивка, облямівка, околиця»
око́ля
«тс.»
оку́лка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вако́л «навколо, коло» | білоруська |
| о́кол «навкруги» | болгарська |
| wokoło | верхньолужицька |
| около «навколо» | давньоруська |
| околу «навкруги; приблизно» | македонська |
| wokoło | нижньолужицька |
| hokoło «тс.» | нижньолужицька |
| około «біля» | польська |
| o kolo «навколо» | праслов’янська |
| о́коло «біля» | російська |
| коло «навкруги» | сербохорватська |
| okolo | словацька |
| okóli «тс.» | словенська |
| около | старослов’янська |
| во́кал | українська |
| наўко́л «тс.» | українська |
| околъ «коло» | українська |
| о́коло «навкруги, біля» | українська |
| okolo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України