ОКТАВА — ЕТИМОЛОГІЯ
окта́ва «(муз.) восьмий тон діатонічної гами; звуковий інтервал з восьми тонів; (літ.) восьмирядкова строфа»
запозичення з латинської мови;
лат. octāva «восьма (частина)» є формою жін. р. до octāvus «восьмий», пов’язаного з octō «вісім», спорідненим з гр. ὀκτώ дінд. аṣṭā́, аṣṭau, гот. ahtau «тс.», псл. osmь, укр. ві́сім;
р. болг. м. схв. окта́ва, бр. акта́ва, п. вл. oktawa, ч. слц. слн. oktáva;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| акта́ва | білоруська |
| окта́ва | болгарська |
| oktawa | верхньолужицька |
| ahtau «тс.» | готська |
| ὀκτώ | грецька |
| аṣṭā́ | давньоіндійська |
| octāva «восьма (частина)» | латинська |
| окта́ва | македонська |
| oktawa | польська |
| osmь | праслов’янська |
| до octāvus «восьмий» | російська |
| окта́ва | російська |
| окта́ва | сербохорватська |
| oktáva | словацька |
| oktáva | словенська |
| ві́сім | українська |
| oktáva | чеська |
| до octāvus «восьмий» | ? |
| octō «вісім» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України