ОКЕАН — ЕТИМОЛОГІЯ
океа́н
запозичення з грецької мови;
гр. ὠκεανός «море, океан» певної етимології не має;
р. болг. м. океа́н, бр. акія́н, др. окианъ, п. вл. нл. ocean, ч. слц. слн. oceа́n, схв. окѐа̄н, оцѐа̄н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
океані́чний
окія́н
приокеа́нський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| акія́н | білоруська |
| океа́н | болгарська |
| ocean | верхньолужицька |
| ὠκεανός «море, океан» | грецька |
| окианъ | давньоруська |
| океа́н | македонська |
| ocean | нижньолужицька |
| ocean | польська |
| океа́н | російська |
| н | сербохорватська |
| oceа́n | словацька |
| oceа́n | словенська |
| н | українська |
| oceа́n | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України