ОКАЗИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ока́зія «дивний випадок, незвичайна подія, нагода; (заст.) випадковий транспорт; [зібрання гостей з будь-якого приводу; гулянка Па, (Ме)]»
запозичення з польської мови;
п. okazja, як і ч. okaze, слц. okа́zia, болг. оказио́н, схв. ока́зиjа, оказùо̄н, слн. okazija, походить від лат. occāsiō «можливість», пов’язаного з occido «падаю», утвореним з префікса ob- (›oc-), спорідненого з псл. o, оb, укр. о, об, і дієслова cado «падаю»;
р. ока́зия, бр. ака́зыя;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ака́зыя | білоруська |
| оказио́н | болгарська |
| occāsiō «можливість» | латинська |
| okazja | польська |
| o | праслов’янська |
| ока́зия | російська |
| ока́зиjа | сербохорватська |
| okа́zia | словацька |
| okazija | словенська |
| о | українська |
| okaze | чеська |
| н | ? |
| occido «падаю» | ? |
| ob- (›oc-) | ? |
| об | ? |
| cado «падаю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України