ОЙКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ой (вигук для вираження різноманітних почуттів; емоційно-експресивна або підсилювальна частка)
результат фонематичного оформлення інстинктивного вигуку, паралельний до ай, о2, ох;
р. бр. болг. ой, п. ч. слц. oj, м. oj, схв. jо̑j, слн. jój;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ой-о́й
ой-ой-о́й
оййойо́й
(вигук здивування й болю)
о́йкання
о́йкати
о́йкіт
о́йкнути
ойо́йкання
ойо́йкати
ойо́йкнути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ой | білоруська |
| ой | болгарська |
| oj | македонська |
| oj | польська |
| ой | російська |
| j | сербохорватська |
| oj | словацька |
| jój | словенська |
| oj | чеська |
| ай | ? |
| о | ? |
| ох | ? |
ху (вигук для вираження стомленості, знемоги, досади, докору, огиди, полегшення, задоволення)
звуконаслідувальні утворення, що передають інтенсивне видихання повітря;
щодо словотвору дієслів пор. бе́кати, га́кати, о́йкати;
зіставлялося з також звуконаслідувальним свн. hûchen «дихати», н. hauchen «дмухати» (Bern. I 405; Ильинский ИОРЯС 20/4, 177);
р. [ху́кать], ху́хать, бр. ху́каць, п. chu, chuch, chuchać, ч. chuchati, chukati, ст. chuknúti, слц. chuchat’ si, болг. ху́кам «дму», схв. ху́кати «дути (в кулаки); віддихатися», слн. hûkati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ху-ху
хук
«видихання, дуття»
ху́кати
«дути, дихати (зігріваючи)»
хух
«тс.»
ху́хати
«тс.»
хху
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ху́каць | білоруська |
| ху́кам «дму» | болгарська |
| hauchen «дмухати» | німецька |
| chu | польська |
| chuch | польська |
| chuchać | польська |
| ху́кать | російська |
| ху́кати «дути (в кулаки); віддихатися» | сербохорватська |
| hûchen «дихати» | середньоверхньнімецька |
| chuchat' si | словацька |
| hûkati | словенська |
| ху́хать | українська |
| chuchati | чеська |
| chukati | чеська |
| бе́кати | ? |
| га́кати | ? |
| о́йкати | ? |
| chuknúti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України