ОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ой (вигук для вираження різноманітних почуттів; емоційно-експресивна або підсилювальна частка)

результат фонематичного оформлення інстинктивного вигуку, паралельний до ай, о2, ох;
р. бр. болг. ой, п. ч. слц. oj, м. oj, схв. jо̑j, слн. jój;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ой-о́й
ой-ой-о́й
оййойо́й (вигук здивування й болю)
о́йкання
о́йкати
о́йкіт
о́йкнути
ойо́йкання
ойо́йкати
ойо́йкнути
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ой білоруська
ой болгарська
oj македонська
oj польська
ой російська
j сербохорватська
oj словацька
jój словенська
oj чеська
ай ?
о ?
ох ?

гой «ой, гей» (виг.)

псл. (пн.) [*hojь], вигук, близький до *hejь (укр. гей);
в українських говорах з ним міг формально зблизитися вигук ой, що набував форми гой (пор. [гобі́д] «обід»);
п. hoj «ой, гей» (діал. також вигуки, якими підкликають коней, виганяють овець), ч. слц. hoj (вигук хвилювання), вл. hoj (виг.) «вставай», нл. hoj (вигук здивування);
Фонетичні та словотвірні варіанти

виго́йкувати «весело вигукувати»
гой «вигук при співі, танцях»
гой «тс.»
гой-гой «гуляти»
гой-гой «вигук, яким підкликають корів»
го́йкати «кричати, гукати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hoj «вставай» (виг.) верхньолужицька
hoj (вигук здивування) нижньолужицька
hoj «ой, гей» (діал. також вигуки, якими підкликають коней, виганяють овець) польська
hoj (вигук хвилювання) словацька
hoj (вигук хвилювання) чеська
*hejь (укр. гей) ?
ой ?
гой (пор. [гобі́д] «обід») ?

йой (вигук болю, страху, захоплення)

очевидно, результат редуплікації вигуку ой ( >ой-ой) з наступним спрощенням;
п. [joj] (вигук вболівання, нарікання), [jojo] «тс.», jojczeć «нарікати, вболівати», ч. слц. joj (вигук подиву, схвильованості, несподіванки), схв. jȏj (вигук болю, розпачу), слн. jòj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

йо «плач, крик, голосіння» (вигук подиву)
йо́йкати
йо́йкатися
йо́йкіт
йо́йкнути
йойкота́ти
йойкотня́ «тс.»
йо́йлик «плаксій»
йойча́ти
йоча́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
joj (вигук вболівання, нарікання) польська
jojo «тс.»«нарікати, вболівати» польська
jojczeć «тс.»«нарікати, вболівати» польська
jȏj (вигук болю, розпачу) сербохорватська
joj (вигук подиву, схвильованості, несподіванки) словацька
jòj «тс.» словенська
ой ( >ой-ой) українська
ой-ой українська
joj (вигук подиву, схвильованості, несподіванки) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України