ОЗОНОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

озо́н

запозичення з французької мови;
фр. ozone зводиться до нім. Ozón, створеного німецьким хіміком Х. Ф. Шонбайном у 1840 р. на основі гр. ὄζω «пахну», спорідненого з лат. odor «запах», лит. úodžiu, úosti «пахнути», úostyti «обнюхувати», лтс. uôžu, uôst «пахнути», uôstît «обнюхувати», ч. ст. jadati «досліджувати, обстежувати»;
р. болг. озо́н, бр. азо́н, ч. слц. слн. ozón, вл. ocon, м. озон, схв. о̀зо̄н;
Фонетичні та словотвірні варіанти

озона́тор
озоніза́ція
озонува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
азо́н білоруська
озо́н болгарська
ocon верхньолужицька
ὄζω «пахну» грецька
odor «запах» латинська
uôžu латиська
úodžiu литовська
озон македонська
Ozón німецька
на російська
озо́н російська
н сербохорватська
ozón словацька
ozón словенська
ozone французька
jadati «досліджувати, обстежувати» чеська
ozón чеська
Шонбайном ?
Шонбайном ?
úosti «пахнути» ?
úostyti «обнюхувати» ?
uôst «пахнути» ?
uôstît «обнюхувати» ?
jadati «досліджувати, обстежувати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України