ОЗОН — ЕТИМОЛОГІЯ
озо́н
запозичення з французької мови;
фр. ozone зводиться до нім. Ozón, створеного німецьким хіміком Х. Ф. Шонбайном у 1840 р. на основі гр. ὄζω «пахну», спорідненого з лат. odor «запах», лит. úodžiu, úosti «пахнути», úostyti «обнюхувати», лтс. uôžu, uôst «пахнути», uôstît «обнюхувати», ч. ст. jadati «досліджувати, обстежувати»;
р. болг. озо́н, бр. азо́н, ч. слц. слн. ozón, вл. ocon, м. озон, схв. о̀зо̄н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
озона́тор
озоніза́ція
озонува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| азо́н | білоруська |
| озо́н | болгарська |
| ocon | верхньолужицька |
| ὄζω «пахну» | грецька |
| odor «запах» | латинська |
| uôžu | латиська |
| úodžiu | литовська |
| озон | македонська |
| Ozón | німецька |
| на | російська |
| озо́н | російська |
| н | сербохорватська |
| ozón | словацька |
| ozón | словенська |
| ozone | французька |
| jadati «досліджувати, обстежувати» | чеська |
| ozón | чеська |
| Шонбайном | ? |
| Шонбайном | ? |
| úosti «пахнути» | ? |
| úostyti «обнюхувати» | ? |
| uôst «пахнути» | ? |
| uôstît «обнюхувати» | ? |
| jadati «досліджувати, обстежувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України