ОЗЕРУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
о́зеро
псл. *ezero;
споріднене з лит. ẽžeras, [ãžeras] «озеро, став», лтс. e̦ze̦rs, прус. assaran «тс.», можливо, також з гр. Ἀχέρων (назва річки в підземному царстві), іллір. Ὀσεριάτες (етнонім), вірм. ezr «межа, край» або з дангл. ēagor «море», дісл. ægir «морське божество» чи з яз (пор. схв. па̀клени jа̑з-па̀клено jе̏зеро);
іє. *eg̑hero-;
р. о́зеро, [о́зер], бр. во́зера, [азяро́], др. озеро, п. jezioro, ч. jezero, слц. jazero, вл. jezor, нл. jazor, болг. м. е́зеро, схв. jе̏зеро, слн. jézеro, jеzérо, стсл. ѥзеро, ѥзєръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заозе́рний
озери́на
«невелике озеро; яма з водою в полі»
озери́ско
«місце, де було озеро»
озери́стий
«багатий на озера»
озери́ще
о́зе́рний
озерни́ця
«озерна, лиманна сіль»
озеря́вина
«тс.»
озірка
«тс.»
приозе́р'я
приозе́рний
язеро
«озеро»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
во́зера | білоруська |
е́зеро | болгарська |
jezor | верхньолужицька |
ezr «межа, край» | вірменська |
Ἀχέρων (назва річки в підземному царстві) | грецька |
ēagor «море» | давньоанглійська |
ægir «морське божество» | давньоісландська |
озеро | давньоруська |
Ὀσεριάτες (етнонім) | іллірійська |
*eg̑hero- | індоєвропейська |
e̦ze̦rs | латиська |
ẽžeras | литовська |
е́зеро | македонська |
jazor | нижньолужицька |
jezioro | польська |
*ezero | праслов’янська |
assaran «тс.» | прусська |
о́зеро | російська |
зеро | сербохорватська |
jazero | словацька |
jézеro | словенська |
jеzérо | словенська |
ѥзеро | старослов’янська |
ѥзєръ | старослов’янська |
о́зер | українська |
азяро́ | українська |
jezero | чеська |
ãžeras «озеро, став» | ? |
яз (пор. схв. па̀клени jа̑з-па̀клено jе̏зеро) | ? |
білозі́р «красень; епітет місяця»
складні утворення, можливо, вже праслов’янського періоду, з основ слів бі́лий (běl-) і зір (zor-/zar-);
очевидно, в одній частині утворень основа zor- у значенні «погляд, очі», а в іншій – у значенні «вигляд, обличчя» (у кречетів білявий живіт; північні соколи старшого віку білішають);
у слові білозерець Булаховський вбачає вплив слова о́зеро (НЗ КДУ 7/3, 56);
п. białozor «кречет, сокіл, Falco L.», ст. białozorzec «великий північний сокіл, кречет, Falco gyrfalco L.» (з укр.?), ч. ст. bělozor, bělozorec «білий сокіл», слц. [belozor] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
білозе́рець
«тс.»
білозі́рець
«епітет сокола»
білозі́рка
«[красуня]; вид кримської солі»
білозо́р
«тс.»
білозо́рець
білозо́рий
«світлоокий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
białozor «кречет, сокіл, Falco L.» | польська |
belozor «тс.» | словацька |
bělozor «білий сокіл» | чеська |
bělozorec «білий сокіл» | чеська |
бі́лий (běl-)(zor-/zar-) | ? |
значенні «погляд, очі» | ? |
значенні «вигляд, обличчя» (у кречетів білявий живіт; північні соколи старшого віку білішають) | ? |
білозерець | ? |
о́зеро | ? |
białozorzec «великий північний сокіл, кречет, Falco gyrfalco L.» (з укр.?) | ? |
bělozor «білий сокіл» | ? |
bělozorec «білий сокіл» | ? |
їз «загата в річці для ловіння риби, яз»
Pokorny 291–292) з о́зеро, псл. ezero;
менш імовірне припущення про діалектний розвиток [їз] шляхом звуження ja›ji з яз;
далі пов’язується (Meillet) MSLP 10, 282;
очевидно, споріднене з лит. ežė˜, [ažià] «межа, край; грядка; мілина в затоці біля берега», лтс. [eža] «грядка, межа», прус. asy «межа», вірм. ezr «берег, границя»;
один з двох пізньопраслов’янських варіантів (поряд з яз) рефлексації псл. *(j)ēzъ «тс.»;
р. [ез] «загата для ловіння риби», бр. заст. ез, др. ѣзъ, ч. jez, ст. jěz, слц. [jez], слн. jéz;
Фонетичні та словотвірні варіанти
їзи́ти
«городити річку для ловіння риби»
їзовни́к
«доглядач їзу»
ізо́к
«тс.»
їзо́к
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ез | білоруська |
ezr «берег, границя» | вірменська |
ѣзъ | давньоруська |
eža «грядка, межа» | латиська |
ežė˜ | литовська |
ažià «межа, край; грядка; мілина в затоці біля берега» | литовська |
ezero | праслов’янська |
*(j)ēzъ «тс.» | праслов’янська |
asy «межа» | прусська |
ез «загата для ловіння риби» | російська |
jez | словацька |
jéz | словенська |
о́зеро | українська |
їз | українська |
яз | українська |
jez | чеська |
jěz | чеська |
яз «загата на річці для ловлі риби; [гребля, загата ВеЛ]»
зіставляється з псл. *(j)ĕzva, укр. я́зва (Pedersen KZ 38, 312), з *ježь, укр. їж «їжак» (Moszyński JP 37/4, 298) як загорожею з кілків і паль;
помилкова реконструкція праформи як *jęzъ і зближення слова з jęti «узяти» (Jokl AfSlPh 28, 8) або пов’язання (Matzenauer LF 8, 27–28) з гр. ἄγω «веду», спорідненого з нгр. ἀγός «канал»;
зіставляється з лит. ežė˜, ežià, [ažià] «межа, грядка; мілке місце біля берега», прус. asy «межа», лтс. eža «межа; грядка», з вірм. ezr «берег, межа», яке пов’язують також (Benveniste Origines de la formation des noms en іе. 1935 І 11) із псл. *ezero, укр. о́зеро;
не зовсім ясне;
псл. jаzъ (‹ j-ězъ ‹ ězъ);
р. бр. [яз] «загата на річці для ловлі риби», др. ѣзъ «жолоб, рівчак», п. jaz «гребля, загата; частокіл поперек річки для ловлі риби», ч. jеz «загата; гребля», ст. jěz «тс.», слц. jaz «гребля», полаб. jaz «канал», болг. яз «гребля, загата», м. jаз «загата; відвідний канал», схв. jȃз «відвідний канал, рівчак; жолоб (що підводить воду); загата; прірва, безодня», слн. jéz «гребля, загата»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вйиз
«місце на річці, де ставиться рибальська снасть»
од'язок
«пов’язана з язом бокова загата»
язь
«загата на річці для ловлі риби»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
яз «загата на річці для ловлі риби» | білоруська |
яз «гребля, загата» | болгарська |
ezr «берег, межа» | вірменська |
ἄγω «веду» | грецька |
ѣзъ «жолоб, рівчак» | давньоруська |
eža «межа; грядка» | латиська |
ežė˜ | литовська |
ežià | литовська |
ažià «межа, грядка; мілке місце біля берега» | литовська |
jаз «загата; відвідний канал» | македонська |
ἀγός «канал» | новогрецька |
jaz «канал» | полабська |
jaz «гребля, загата; частокіл поперек річки для ловлі риби» | польська |
*(j)ĕzva | праслов’янська |
*ježь | праслов’янська |
*jęzъ | праслов’янська |
jęti «узяти» | праслов’янська |
*ezero | праслов’янська |
jаzъ (‹ j-ězъ ‹ ězъ) | праслов’янська |
j-ězъ | праслов’янська |
ězъ | праслов’янська |
asy «межа» | прусська |
яз «загата на річці для ловлі риби» | російська |
jȃз «відвідний канал, рівчак; жолоб (що підводить воду); загата; прірва, безодня» | сербохорватська |
jaz «гребля» | словацька |
jéz «гребля, загата» | словенська |
я́зва | українська |
їж «їжак» | українська |
о́зеро | українська |
jеz «загата; гребля» | чеська |
jěz «тс.» (ст.) | чеська |
язь «прісноводна риба родини коропових, Leuciscus idus L.» (іхт.)
псл. (j)azь «язь»;
етимологічно неясне;
найвірогідніше пов’язання з іє. *ai- «горіти, блищати» (Leder 51–53) або з протоєвропейським субстратом (Machek ESJČ 223);
припускається також зв’язок із псл. *(j)azь «козел», збереженим у др. язьно «шкіра» і спорідненим з лит. ožỹs «козел», лтс. âzis «тс.», прус. woses «коза» через те, що риба має вуса (Janzén ZfSlPh 18, 29–32), із псл. (j)ĕzъ «загорожа в річці для ловлі риби», укр. яз «тс.» у зв’язку з тим, що риба іноді збирається великими скупченнями, перегороджуючи річку (Sławski І 532), із псл. (j)ežь, укр. [їж], їжак (Būga RR II 217) у зв’язку з колючками, що має риба, із псл. (j)ezero, укр. о́зеро (Loewenthal AfSlPh 37, 383), з двн. jesan «пінитися» (Agrell Zwei Beitr. zur slav. Lautgeschichte 1918, 62);
пов’язання з п. jaźdź, jazgarz «йорж», лит. еžglỹs «тс.» (Brückner KZ 46, 197) сумнівне;
зближення (Mikl. EW 102; Горяев 435) з лит. ešė «лящ» помилкове, бо литовське слово походить з н. Äsche «харіус»;
р. бр. язь «язь», п. jaź, ч. [jazek], [jezůvě] «тс.», вл. jaz «бичок, Cottus», нл. jaz «язь», схв. jȃз, слн. jéz «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
в'язь
(іхт.)
язþк
язи́к
язи́ця
я́зя
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
язь «язь» | білоруська |
jaz «бичок, Cottus» | верхньолужицька |
jesan «пінитися» | давньоверхньонімецька |
язьно «шкіра» | давньоруська |
*ai- «горіти, блищати» | індоєвропейська |
âzis «тс.» | латиська |
ožỹs «козел» | литовська |
еžglỹs «тс.» | литовська |
ešė «лящ» | литовська |
jaz «язь» | нижньолужицька |
Äsche «харіус» | німецька |
jaźdź | польська |
jazgarz «йорж» | польська |
jaź | польська |
(j)azь | праслов’янська |
*(j)azь «козел» | праслов’янська |
(j)ĕzъ | праслов’янська |
(j)ežь | праслов’янська |
(j)ezero | праслов’янська |
woses «коза» | прусська |
язь «язь» | російська |
jȃз | сербохорватська |
jéz «тс.» | словенська |
яз «тс.» | українська |
їж | українська |
їжак | українська |
о́зеро | українська |
jazek | чеська |
jezůvě «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України