ОЗЕРНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
о́зеро
псл. *ezero;
споріднене з лит. ẽžeras, [ãžeras] «озеро, став», лтс. e̦ze̦rs, прус. assaran «тс.», можливо, також з гр. Ἀχέρων (назва річки в підземному царстві), іллір. Ὀσεριάτες (етнонім), вірм. ezr «межа, край» або з дангл. ēagor «море», дісл. ægir «морське божество» чи з яз (пор. схв. па̀клени jа̑з-па̀клено jе̏зеро);
іє. *eg̑hero-;
р. о́зеро, [о́зер], бр. во́зера, [азяро́], др. озеро, п. jezioro, ч. jezero, слц. jazero, вл. jezor, нл. jazor, болг. м. е́зеро, схв. jе̏зеро, слн. jézеro, jеzérо, стсл. ѥзеро, ѥзєръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заозе́рний
озери́на
«невелике озеро; яма з водою в полі»
озери́ско
«місце, де було озеро»
озери́стий
«багатий на озера»
озери́ще
о́зе́рний
озерни́ця
«озерна, лиманна сіль»
озеря́вина
«тс.»
озірка
«тс.»
приозе́р'я
приозе́рний
язеро
«озеро»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́зера | білоруська |
| е́зеро | болгарська |
| jezor | верхньолужицька |
| ezr «межа, край» | вірменська |
| Ἀχέρων (назва річки в підземному царстві) | грецька |
| ēagor «море» | давньоанглійська |
| ægir «морське божество» | давньоісландська |
| озеро | давньоруська |
| Ὀσεριάτες (етнонім) | іллірійська |
| *eg̑hero- | індоєвропейська |
| e̦ze̦rs | латиська |
| ẽžeras | литовська |
| е́зеро | македонська |
| jazor | нижньолужицька |
| jezioro | польська |
| *ezero | праслов’янська |
| assaran «тс.» | прусська |
| о́зеро | російська |
| зеро | сербохорватська |
| jazero | словацька |
| jézеro | словенська |
| jеzérо | словенська |
| ѥзеро | старослов’янська |
| ѥзєръ | старослов’янська |
| о́зер | українська |
| азяро́ | українська |
| jezero | чеська |
| ãžeras «озеро, став» | ? |
| яз (пор. схв. па̀клени jа̑з-па̀клено jе̏зеро) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України