ОЗАГЛАВИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
глава́ «розділ (книги та ін.); керівник; (кн. заст.) голова»
через давньоруську мову запозичене з старословʼянської;
стсл. (цсл.) ГЛАВА є закономірним відповідником до укр. голова́;
у значенні «розділ» стсл. ГЛАВА є, очевидно, калькою гр. κεφάλαιον «тс.», похідного від κεφαλή «голова»;
р. глава́ «розділ; керівник», бр. глава́ «розділ», др. кн. глава «голова; розділ; керівник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глави́за
«ватажок»
глави́ця
«голова»
о́глав
«зміст»
озагла́вити
при́главки
«деталь у млині»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глава́ «розділ» | білоруська |
| κεφάλαιον «тс.» | грецька |
| глава «голова; розділ; керівник» | давньоруська |
| глава́ «розділ; керівник» | російська |
| ГЛАВА | старослов’янська |
| голова́ | українська |
| значенні «розділ» | ? |
| κεφαλή «голова» | ? |
| глава «голова; розділ; керівник» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України