ОЖУГ — ЕТИМОЛОГІЯ
о́жог «палиця, якою перемішують жар, паливо»
псл. *ožegъ, пов’язане з дієсловом *ožegti «обпалити»;
первісно означало обгорілу палицю;
р. [ожо́г, о́жи́г] «палка замість кочерги, держак», бр. во́жаг «держак рогача, кочерга», п. ożóg «кочерга», [ożeg, ożog, ożeh], ч. ožeh «тс.», слц. ožeh «палка для перемішування вогню; [жердина, дрюк]», [ožech] «тс.», нл. wožag «кочерга», болг. [о́жег] «тс.», м. ожег «залізна кочерга», схв. о̀жег «кочерга, совок для вугілля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
во́жала
во́жог
гоже́ль
гожи́ль
гожі́й
го́жув
го́жур
«тс.»
о́гаж
о́геж
о́гуж
«тс.»
о́джог
«тс.»
ожаг
«тс.; держак у вилах, якими подають снопи на скирту; дерев’яна ручка рогача»
о́жево
«ожог»
оже́г
«дерев’яна кочерга»
о́жег
о́жего
«держак кочерги»
о́жело
«тс.»
ожи́г
«тс.»
о́жівно
«ожог»
о́жіг
о́жій
о́жіль
«тс. Ме; ожог ЛЧерк»
о́жуг
о́жур
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́жаг «держак рогача, кочерга» | білоруська |
| о́жег «тс.» | болгарська |
| ожег «залізна кочерга» | македонська |
| wožag «кочерга» | нижньолужицька |
| ożóg «кочерга» | польська |
| *ožegъ | праслов’янська |
| ожо́г | російська |
| о̀жег «кочерга, совок для вугілля» | сербохорватська |
| ožeh «палка для перемішування вогню; [жердина, дрюк]» | словацька |
| о́жи́г «палка замість кочерги, держак» | українська |
| ożeg | українська |
| ożog | українська |
| ożeh | українська |
| ožech «тс.» | українська |
| ožeh «тс.» | чеська |
| *ožegti «обпалити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України