ОДИНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
оди́н «число 1; одинокий, самотній; ніякий інший, крім названого; окремий серед названих, видимих; перший серед названих; якийсь, котрийсь»
псл. *edinъ, *edьnъ, складне утворення з елементів *ed- i *īnъ (*ĭnъ);
псл. *ed- походить від індоєвропейської займенникової основи *e-, що виступає в лат. ecce «он», ecquis «хто-небудь», нвн. etwas «що-небудь», а також, можливо, в р. едва́, укр. ле́две, стсл. єда «хіба, чи»;
менш імовірне припущення про зв’язок з дінд. ādíḥ «початок» (Uhlenbeck 21, Van Wijk IF 30, 384);
псл. *inъ виступає в укр. і́нший, р. ино́й, стсл. инъ, споріднених з лат. ūnus ‹ oinos «один», гр. οἰνή «одно очко» (у грі), лит. víenas «один», прус. ains, дірл. ōin, брет. корн. une, дісл. einn, гот. ains «тс.», що зводяться до іє. *oi-nos;
р. оди́н, бр. адзі́н, др. одинъ, одн-, п. jeden, jedyny, ч. слц. jeden, вл. jedyn, нл. jaden, болг. еди́н, м. еден, схв. jѐдан, jѐдӣн, слн. êden, èn, стсл. єдинъ, ѥдьнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заодно́
зодини́чити
«звести до одного»
йоде́н
наоди́нці
оде́н
оде́нчик
«одинак (єдиний син)»
оди́на
(у виразі оди́на-самотина «самотність»)
одина́к
одинако́м
одина́рний
одина́чка
«єдина дочка; [кредитний квиток в 1 крб.]»
одине́ць
одини́цтво
«самотність»
одини́ця
одини́чний
одино́к
«однолемішний плуг»
одино́кий
«самотній, [єдиний]»
одинота́
«самотнє життя»
одино́цтво
«самотність»
одино́чий
«тс.»
одино́чити
«об’єднувати»
одино́чка
одино́чний
одино́чник
одинце́м
одинця́ми
оди́нчик
«одиначок»
одиню́сінький
«єдиний»
одна́
одна́кий
одна́ків
одна́ко
«однаково»
одна́ковий
однакові́сінький
одна́ти
«наймати, домовлятися»
одне́
одне́нький
однина́
одні́
одні́сінький
о́дність
«єдність»
одні́ський
одно-
«перша частина складних слів, що відповідає слову один»
одно́сний
«однаковий»
одно́тний
«одноманітний»
одноя́к
«однолемішний плуг»
по
поодино́кий
пооди́нці
пооди́нчий
уди́нець
«дикий кабан»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| адзі́н | білоруська |
| еди́н | болгарська |
| une | бретонська |
| jedyn | верхньолужицька |
| ains «тс.» | готська |
| οἰνή «одно очко» (у грі) | грецька |
| ādíḥ «початок» | давньоіндійська |
| ōin | давньоірландська |
| einn | давньоісландська |
| одинъ | давньоруська |
| *oi-nos | індоєвропейська |
| une | корнська |
| ecce «он» | латинська |
| ūnus ‹ oinos «один» | латинська |
| víenas «один» | литовська |
| еден | македонська |
| jaden | нижньолужицька |
| etwas «що-небудь» | нововерхньонімецька |
| jeden | польська |
| jedyny | польська |
| *edinъ | праслов’янська |
| *ed- | праслов’янська |
| *inъ | праслов’янська |
| ains | прусська |
| едва́ | російська |
| ино́й | російська |
| оди́н | російська |
| jѐдан | сербохорватська |
| jeden | словацька |
| êden | словенська |
| èn | словенська |
| єда «хіба, чи» | старослов’янська |
| инъ | старослов’янська |
| єдинъ | старослов’янська |
| ѥдьнъ | старослов’янська |
| ле́две | українська |
| і́нший | українська |
| одн- | українська |
| jeden | чеська |
| *edьnъ | ? |
| *ed- (*ĭnъ) | ? |
| ecquis «хто-небудь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України