ОДЕНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ді́ти (ді́ну)
псл. děti «класти»;
споріднене з лит. deti, лтс. dēt «тс.», лат. fēcī «вчинив» (форма перфекта від facere «чинити»), гр. τίϑημι «ставлю, кладу», двн. tōn,tuon «робити», нвн.tun «тс.», дінд. dádhāti «кладе», ав. daδāiti «тс.»;
іє. *dhe- (*dhō-/dhǝ-) «класти»;
стсл. деждѫ (1 ос. одн.) є давньою редуплікованою основою (Meillet Études 18–19; Vaillant RÉS 14, 79);
розвиток значення «класти › робити» відбувся ще в дослов’янський період (пор. лат. fēcī «вчинив», нвн. tun «робити»), пізніше розвинулося значення «говорити» (Zubatý St. a čl. І 90–102; Liewehr ZfSlPh 15, 74);
р. деть (де́ну), заде́ть, оде́ть, бр. дзець, п. [dzieć] «подіти; чинити; ткати», ч. díti «діти», слц. dieť «тс.», вл. dźeć «прясти, ткати», dźeć so «снитися», нл. źaś «прясти, ткати», болг. де́на, дя́на «діти», м. дене «тс.; вдівати, нанизувати», схв. дjȅти «сховати, подіти», слн. déti «діти», стсл. дѣти, дѣѭ «класти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вді́ти
діва́ти
заді́ти
наді́ти
«одягти»
одену́ти
о́дів
«одяг»
о́діва
«тс.»
одіва́ння
одіва́ти
одіва́чка
«одяг, одежина»
одіве́ць
«той, хто одягає»
оді́вка
«покривало»
о́діво
«одяг»
оді́ння
о́дінок
о́дінь
оді́ти
оді́тний
«добре одягнений»
оді́я
«тс.»
одія́ло
«ковдра; [одяг Ж]»
одія́льце
(зменш.)
одія́ння
оді́яти
поді́ти
проді́ти
«всилити»
роздіва́ти
розді́ти
узді́ти
«одягти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| daδāiti «тс.» | авестійська |
| дзець | білоруська |
| де́на | болгарська |
| dźeć «прясти, ткати»«снитися» | верхньолужицька |
| dźeć so «прясти, ткати»«снитися» | верхньолужицька |
| τίϑημι «ставлю, кладу» | грецька |
| tōn | давньоверхньонімецька |
| dádhāti «кладе» | давньоіндійська |
| *dhe- «класти» (*dhō-/dhǝ-) | індоєвропейська |
| fēcī «вчинив» (форма перфекта від facere «чинити») | латинська |
| dēt «тс.» | латиська |
| deti | литовська |
| дене «тс.; вдівати, нанизувати» | македонська |
| źaś «прясти, ткати» | нижньолужицька |
| dzieć «подіти; чинити; ткати» | польська |
| děti «класти» | праслов’янська |
| деть (де́ну) | російська |
| дjȅти «сховати, подіти» | сербохорватська |
| dieť «тс.» | словацька |
| déti «діти» | словенська |
| деждѫ (1 ос. одн.)(Meillet Études 18--19; Vaillant RÉS 14, 79) | старослов’янська |
| дѣти | старослов’янська |
| заде́ть | українська |
| оде́ть | українська |
| дя́на «діти» | українська |
| дѣѭ «класти» | українська |
| díti «діти» | чеська |
| tuon «робити» | ? |
| нвн.tun «тс.» | ? |
| значення «класти › робити» | ? |
| значення «говорити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України